Хвилинка милування звуками весняної природи для учнів 5-го класу
- Згадаймо поетичні рядки Лесі Українки:
Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла..
- Давайте й ми послухаємо весну. Якими звуками наповнила вона природу?
- Як ви гадаєте, чому весну вважають «найголоснішою», «найгомінкішою» порою року?
- Охарактеризуйте словами, як звучить пробудження весняної природи? Радісно чи сумно?
- Які звуки весни подобаються вам найбільше? Чому?
Вірш на допомогу:
Олександр Олесь
Все навколо зеленіє,
річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
і з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
коли все живе, цвіте,
скрізь дзвенять пташки крилаті
сяє сонце золоте...
Після зимової тиші звучання весняної природи сприймається як стоголоса «симфонія». Як ви думаєте, про що «співає» весна?
- А тепер прислухайтесь до того, як весна «відчиняє ворота» воді Які звуки ви чуєте?
Загадайте загадку:
Прислухайся до шуму:
З весною він іде!
Щось тріщить, ламається,
Скрегоче і гуде.
(Льодохід)
- Послухайте поезію і виберіть слова, що означають звуки природи:
Віктор Кочевський
Льодохід
Повніє річка вглиб і вшир,
Закручує шалений вир...
Пливуть крижини по воді,
Неначе білі лебеді.
Шумить ріка: Спішу! Спішу-у-у! -
Ламає все, крім комишу:
Стоїть, старенький, над водою,
Трясе рудою бородою.
- Чи чуєте ви шум весняної води? Як можна його охарактеризувати?
Доберіть дієслова, що передають шум весняної води найбільш влучно.
(Можливі варіанти: біжить, шумить, дзвенить, дзюрчить, співає, хлюпає, вирує, клекотить, булькотить, кипить та ін.).
Загадка на допомогу:
Прокинувсь – і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках,
Хлюпоче і дзвенить.
(Струмок )
- Придивіться до стрімкого руху талої води. Що означає вислів «вода прокинулась»? Спробуйте створити пластичний етюд «Весняний струмок».
- А хто придумає казку «Куди поспішає весняний струмок»?
- Послухайте капіж. Який настрій викликають ці звуки? Згадаймо українську народну пісню «А вже весна», яка оспівує пробудження весняної природи. А тепер уявіть себе композиторами і створіть власну мелодію до слів «За вікном дзвенить капіж». Заспівайте цю фразу весело і дзвінко..
- Чи прислухалися коли-небудь до шуму весняного дощу? Який він за характером? Порівняйте його з осіннім дощем.
(Можливі характеристики: весняний дощ – веселий, бадьорий, пустотливий, завзятий, моторний та ін. Осінній дощ – монотонний, сумний, похмурий).
- Як вважаєте, чому поети та художники дуже часто оспівують весняну грозу? У чому її принадливість? Що приносить вона з собою на землю?
Допоміжний художній матеріал:
Микола Вінграновський
Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі...
- А що нагадує вам весняний грім? З чим можна порівняти його звуки?
Загадка на допомогу:
Ось по небі кінь біжить,
З-під копит вогонь летить,
А внизу земля дрижить.
(Грім)
- А тепер уявіть, що дощ – жива істота. Як би ви намалювали його «портрет»? Опишіть словами цю картину.
Художня версія на допомогу:
Дмитро Павличко
Дядько Дощ
Дядько Дощ стоїть над лісом -
Неба велетень сяга.
Він сміється, мов залізом
Дудонить: - Га- га! Га-га!
Одягнувся, мов на свято,
Запорізький в нього шик:
Тучі шапка сивувата,
Блискавки червоний шлик.
Довжелезні срібні вуса
Люто вітер розвіва.
І тремтить пшениця руса,
І втіка за горб трава!
- Весна «дзвенить» не тільки водою, але й пташиним галасом Вслухайтесь у гомін пташок. Кого з крилатих співаків весни ви чуєте? Доберіть дієслова для характеристики співу різних пташок.
(Можливі варіанти: дзвенить, тьохкає, воркує, щебече, бринить, свистить, цвьохкає, туркотить та ін.).
Допоміжний художній матеріал:
Яків Щоголів
В діброві
Он чорний шпак співа вгорі,
Зозуля голосно кукука;
Скриплять червоні снігурі,
В дубову кору дятел стука.
Щебече зяблича сім’я,
І сиза горлиця воркує;
Чудова ж пісня солов’я
Над всіма співами царює.
- Весна стрімко йде по землі. Все живе вітає її дзвінким «хором». Радісно дзижчать бджілки і джмелі, весело стрекочуть коники, збуджено гудуть хрущі... Все це хвилює нас не менше пташиного співу, адже це звуки рідної землі. Тарас Григорович Шевченко, слухаючи гудіння хрущів над квітучим садом, назавжди закохався в красу весняної України і оспівав її у відомому вірші. Пригадаймо декілька рядків з нього:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть...
- Отже, вдумайтеся в таємниці краси і виразності весняних звуків. Спробуйте якнайповніше визначити їх особливості, адже вони надають весні неповторного характеру. Яка ж весна за характером?
(Можливі характеристики: весна діяльна, гомінка, стрімка, кипуча, рухлива, бурхлива, дзвінка, життєрадісна та ін.).
- Давайте разом придумаємо кілька поетичних рядків про весняний «оркестр», використавши такі рими: сяє – співає // шумить – дзвенить.
- Згадаймо українські народні пісні, присвячені весні, Їх називають веснянками. Спробуймо привітати ними весняну природу (наприклад: «Благослови, мати, весну закликати», «При долині мак», «А ми просо сіяли, сіяли», «Подоляночка», «Вербовая дощечка» та ін.).
Comments