top of page
Пошук

«ВІТЕР З МОРЯ» : ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ КАРТИНИ (ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ВІТРУ (GLOBAL WIND DAY). Матеріал для уроків мистецького циклу.


Щороку 15 червня відзначається Всесвітній день вітру. Метою проведення цього свята є підвищення розуміння людьми потенціалу та невичерпності вітрових ресурсів і позитивних ефектів, які дає використання відновлюваних джерел енергії у боротьбі зі змінами клімату.

Але вітер завжди сприймався людьми ще й як символ перемін. Про це нагадує нам мистецтво, зокрема, живописні полотна відомих художників.

Ендрю Ваєт  (1917– 2009)  – американський художник, прихильник реалізму. Він прожив довге життя – 91 рік. У всьому дотримувався системності і стабільності. Ніколи не змінював місце проживання (Чеддс-Форд, Пенсильванія, США). Ніколи не змінював творчий метод – реалізм. Надзвичайно чутливо сприймав красу природи і символізував її живодайну силу. 

Художник дуже уважно ставився до техніки живопису. Сам готував мінеральні фарби на яєчному жовтку, розведеному водою. Ваєт полюбляв тьмяну поверхню цих фарб, котрі не давали зайвого блиску. Як реаліст, він вдивлявся в навколишні провінційні краєвиди, напівдикі, позбавлені яскравих фарб на землі, в рослинах і в небі, і прагнув правдиво відтворити ці фарби в картинах. Ця техніка була відома ще майстрам Візантії та раннього італійського Відродження. Природні мінерали він закуповував у Чеддс-Форді, їх також надсилали йому з МексикиІспаніїІндії, а коштовний ляпіс-лазур — із самого Ірану.

«Вітер з моря» (англ. Wind from the Sea) — широко відома картина з пустельним пейзажем, яку  Ендрю Ваєт створив у 1947 році. Глядач може бути здивованим. Вітер бачимо. Він хвилює фіранки на вікнах. А де ж тут море?

Річ у тім, що  художник ніби серцем відчуває вітер сильної морської стихії, яка владно змінює життя навкруги. Це символічне оспівування в живописі вітру змін, вічного плину часу. А навернули художника до таких думок доволі трагічні події в особистому житті.

1940-ві роки мимоволі стали для митця важливим, переломним етапом і життя, і творчості. Йшла війна. Слабкий здоров'ям художник не воював. Але драматичні події все ж не оминули і його.

У 1945 році під час переїзду через залізницю була значно пошкоджена машина Ваєтів з батьком та його дворічним онуком. Ньюел Конверс та онук — загинули. Трагічна подія сильно вплинула на вразливу особу Ендрю Ваєта, у нього наче наново відкрилися очі душі, яку приспали монотонні, дрімотні події американської провінції. Він почав гостро поціновувати мить, окремий стан пейзажу, окремий настрій людини, адже все це скороминуще і неповторне, зникає назавжди. Після трагічної загибелі рідних життя Ендрю Ваєта стало сумнішим. Але він відчув зміни у власній психиці, у власному світосприйнятті, у власній творчості. Тепер він гнався за миттєвостями,

вбачаючи в них плин часу і відбиток вічності.  


Ендрю Ваєт отримав прижиттєву славу. У 1963 році президент Джон Кеннеді нагородив художника найвищою цивільною нагородою Америки — медаллю Свободи. А в 1970 році Ваєт став першим художником, чия виставка картин відбулася в Білому домі за життя творця.

Серед іншого, Ендрю Ваєт був почесним членом Академії мистецтв СРСР, членом французької Академії витончених мистецтв і британської Королівської академії.

 

 


30 переглядів

Comments


bottom of page