top of page
Пошук

«ДИВИСЬ, НЕ ЗАБУДЬ : ЛЮДИНОЮ БУДЬ !». Спогад до дня народження Галини Іваниці (15.05.1966 – 10.06.2022)



Науковою «серцевиною» практичної діяльності знаної педагогині нашого часу Галини Афанасіївни Іваниці завжди була тема ДОБРА і ДОБРОДІЙНОСТІ. Саме цій проблемі була присвячена її кандидатська дисертація «Формування добродійності молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи» (2012). Вона і сьогодні не втратила актуальності.

Пропоную ще раз згадати моральні концепти, на яких будувалась струнка авторська система виховної роботи, пропонована талановитим вчителем-практиком з великим педагогічним досвідом. На правах наукового керівника цієї роботи, подаю уривок з додатків до дисертації Г.А.Іваниці. Цей матеріал можна чудово вплести в освітню роботу з молодшими школярами в умовах важких випробувань, що випали на долю України.

ШКОЛА ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ "ДОБРОДІЙ"

СЕРЦЕ ДОБРОЇ ЛЮДИНИ



Оповідка про Добру сімейку

Живе на нашій планеті ДОБРА СІМЕЙКА: доброта, любов, милосердя, великодушність, порядність, співпереживання, співстраждання, співрадіння, співчуття, уважність, чутливість, толерантність, терпимість, ніжність, чуйність, тактовність, щедрість, альтруїзм, гуманізм, охайність, відповідальність, акуратність…

ДОБРА СІМЕЙКА намагається зробити світ добрішим: щоб люди любили один одного і братів наших менших; приходили на допомогу без нагадування, благань і без зацікавленості у вдячності; нікому не робили боляче ні словом, ні діями, вміли розділити і горе, і радість з рідними, друзями, незнайомими людьми чи навіть з тваринами!  

Однак, ДОБРА СІМЕЙКА – не чарівники. Не можуть вони в одну мить перемогти Чорне зло та його слуг: жорстокість, байдужість, заздрість, зазнайство, лінь... 

Перемоги можуть досягти тільки кропіткою щоденною працею. Тому кожного дня, як тільки на небі з’явиться ласкаве сонечко, розсіває ДОБРА СІМЕЙКА насіння ДОБРОТИ у дитячих серцях.  

Чому саме в дитячих серцях?

Тому, що тільки в маленькому дитячому серці може прорости будь-яке насіння і разом з дитиною вирости. Розквітнути чарівною квіткою, перетворивши серце на ніжне, лагідне; або, на жаль розростися чорним колючим бур'яном, з чорним безжалісним серцем.

Адже ЧОРНЕ ЗЛО теж не спить. Воно ліниве, встає значно пізніше та все ж встигає розкидати зле насіння...  Буває ростуть в одному серці ДОБРО І ЗЛО, борючись одне з одним (тому інколи діти чинять хороші  і  погані вчинки).  Тоді все залежить від самої дитини, яке насіння вона захоче виплекати у своєму серці. Якщо ДОБРЕ, то вонавчиться добродійності! Адже, «Добра дитина не падає з неба. Її потрібно виховувати!» (В.О.Сухомлинський).

ДОБРА СІМЕЙКА допомагає таким дітям – до всіх країн вона розсилає помічників, які відкривають ШКОЛи гуманістичного виховання «Добродій».

А чи знаєте ви, що «добродій» – українське шанобливе звертання ?

«Добродію», «добродійко» – специфічно українське шанобливе звертання як до знайомого, так і до незнайомого і вважається «старою почесною назвою осіб, що добре роблять» (Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. К.: Рідна мова, 1998. с.92). Уживаються «добродій» («добродійко») і як увічлива форма згадування про відсутню людину. Це етикетне звертання фіксується в словниках української мови ще з 17 століття. Поширене це звертання самостійно і в поєднанні з означеннями: вельмишановний, високоповажний, шановний, (вельмишановна, високоповажна,  шановна,) та з іменами по батькові «добродію Іване» чи засобами титулування «пане добродію», «пані добродійко».

В основі української ввічливої поведінки лежить доброзичливість, тому частина слова «добр-» є дуже продуктивною у формулах етикету. Досить поширена вона у прямих звертаннях, які функціонують переважно в дружній тональності: «Чоловіче добрий!», «Людино добра!», «Добра душа!», «Люди добрі!», «Добродію!»…

Сьогодні в повсякденних розмовах слово «добродій»  почуєш не часто. Втім така форма звертання для українців має бути абсолютно буденна. Адже творити добро в Україні завжди було справою почесною і звичною.

Отож, не вважаймо це слово старомодним, бо своєї актуальності добрі справи ніколи не втрачали, а вважаймо почесною назвою осіб, що добро творять – вони є добродійні.

Добродійність – не тільки матеріальна допомога бідним,  або благодійність. Це складне особистісне утворення, яке об’єднує частинки умінь кожного члена ДОБРОЇ СІМЕЙКИ. Воно зумовлює стійке прагнення дитини до добровільного, самостійного вчинку з метою безкорисливої допомоги тим, хто її потребує, супроводжується емоційним станом задоволення від результатів учиненого. У вчинку добра людина вирішує проблему творення блага без зацікавленості у вдячності.  В народі кажуть: «Давати благо, не сподіваючись на вдячність, – це добро», або «Немає корисливого добра»

А чи знаєте, що добродійність – це, насамперед, уміла дія людини. Не думка, не намір, не бажання, а реальний вчинок добра і краси! У  добродійній поведінці не можна керуватися принципом «ціль виправдує засоби». Тому добро потрібно чинити лише гуманними засобами. Добродійність – це тепло долонь, розуму і серця. 

ДОБРА СІМЕЙКА запрошує тебе до ШКОЛИ гуманістичного виховання «Добродій». Тобі пропонують вивчити правила поведінки доброї людини, правила спілкування, правила життя доброї людини, ознайомитися з характеристикою і проявом добрих людських якостей. Запрошують на спеціальні заняття у школі, до майстерні, театру чи на спорт- майданчик, пропонують взяти участь в добродійних конкурсах, акціях…

ЯКЩО ДОБРИЙ ТИ, то у тебе:

•      адекватна емоційна реакція на добро і зло;

•      вміння розпізнавати емоційні стани інших та переносити себе в їх думки, почуття і ді;

•      здатність до щирого  співпереживання, співчуття, здивування, співрадості;

•      розуміння понять: добро, доброта, добродійність, толерантність, милосердя,  любов...

•      уявлення про духовно-моральні якості  добродійної людини, її цінності;

•      розрізнення вчинків добра і зла у взаєминах «людина-людина», «людина-природа»;

•      переконаність  у позитивній значущості добрих вчинків;

•      сформовані  духовно-моральні чесноти особистості;

•      уміння  успішно взаємодіяти і співпрацювати з оточуючими на засадах альтруїзму;

•      здатність прощати і вибачатися, протистояти проявам несправедливості, жорстокості;

•      віра у власні сили у поєднанні з адекватною самооцінкою;

•      зацікавленість  у власному благополуччі та у благополуччі інших;

•      прагнення й потреба надати безкорисливу допомогу тим, хто її потребує;

•      ставлення до себе, до інших людей, до оточуючого світу як до самоцінності;

•      прагнення  до самовдосконалення;

•      уміння  узгодити власні інтереси і потреби з  інтересами і потребами інших;

•      вияв  добровільності,  самостійності, зацікавленості у добродійності;

•      задоволеність власною добродійною діяльністю та її результатами;

•      уміння передбачати наслідки своїх дій і нести за них відповідальність.


Друже, спробуй і ти визначитись: яке насіння у своєму серці хочеш виплекати?

ЗНАЙ! Тільки Людина, в якої розум добрий і серце добре, цілком хороша і надійна людина (Ушинський К.Д.) 

ПАМ"ЯТАЙ! В народі кажуть: "Хто людям добра бажає, той і собі має";

"Доброму скрізь добре".

ЩОРАЗУ ПОВТОРЮЙ!

Ціную людяність в Людині над усе

І доброту, і щирість, й дружбу вірну,

Не ту, коли відкрито дивляться в лице,

Змію у пазусі сховавши гнівну.

Ціную людяність, що гріє, не пече,

Яка іскриться радістю ясною,

Яка в біді, підставивши міцне плече,

Розрадить і покличе за собою.

Ціную людяність і вірую в любов,

Шукаю знов поміж людей Людину.

Рятуймо світ, допоки він не охолов!

Роздмухаймо ще тліючу жарину!

253 перегляди

Comments


bottom of page