(еколого-естетична бесіда з дітьми дошкільного віку)
Щедрою рукою кинула природа під наші ноги барвистий килим – безліч квітів! Для кого вони квітнуть? Важко знайти єдину правильну відповідь. Але так хочеться думати, що квітка квітне для тебе і лише для тебе! Так уявив собі і маленький хлопчик, про якого розповіла в своєму вірші Марія Познанська.
На стрункій високій ніжці
Біля річки, на лужку,
У косинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Посміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала – «Ні!»
Квіти – оченята
Наші очі жадібно вбирають красу квітів. А що робити з руками, які нестримно тягнуться до беззахисних квітів? Хлопчик, змальований у вірші, захотів зірвати квітку. Навіщо? Мабуть, він не знає цього. Квітка йому дуже сподобалася – і годі.
Ви згодні, що квітка гарна? Тоді намалюйте словами вірша її “портрет”. Як біла хмарка, височіє на стрункій, високій ніжці ромашка. Вона дуже схожа на людину, адже пильно дивиться на нас ясно-жовтим очком, тихо хитає голівкою, ніби просить: “Не чіпайте мене!” Чи не спадало вам на думку, що ромашки вельми нагадують очі, як, зрештою, й усі квіти?
Я серед квітів
А тепер уявіть себе серед моря квітів. Їх багато – таких гарних і ніжних! А вам захотілося приголубити квітку. Невже обов’язково зірвати її для цього? Адже чарівність зірваної квітки є недовговічною. Один наш необережний рух – і краса зникне, бо квітка помре.
Згадайте “портрет” живої квіточки, яку виразно змалювала поетеса. Все є у цьому влучному “портреті” – і дивовижний колір квітки, і тендітність її форм та пропорцій. Задумайтесь, навіщо авторка порівнює білі пелюстки ромашки з косинкою-білосніжкою? Мабуть, хоче нагадати читачам, що ромашка жива. Стоїть скромна лугова квіточка, ніби дівчинка, пов'язана хустинкою. Вона живе своїм тихим квітковим життям на грудях матері-землі і не хоче стати заручницею власної краси.
Хто захистить квітку?
Яка вдача в ромашки? Ця квітка абсолютно миролюбна. Вона не здатна вколоти, адже не має шипів. Вона лагідна, привітна – усміхається хлопчикові. Але він по-своєму реагує на привітність ромашки і заносить руку, щоб її зірвати.
Хто захистить беззахисну квітку? Чи не хочеться тобі особисто спинити хлопчика в цей момент? Квітка потребує твоєї допомоги. А поки на захист ромашки стає комаха. Невтомна трудівниця бджілка здружилася з квіточкою, щодня прилітаючи до неї за пилком. Рішучим «ні!» бджола зупиняє руку хлопчика.
А що б ти сказав хлопчику, аби розбудити його серце і совість?
Не будьте жорстокими!
У коротенькій історії, яку розповіла поетеса, герой вірша пожалів рослинку і не висмикнув її із землі. Але насправді у наших стосунках з квітами так багато жорстокості! Мало хто байдуже пройде повз гарну квіточку. Одна людина зупиниться, замилується, може пригадає щось... і обійде рослинку. А інша висмикне її із землі та викине зів'ялу геть.
Чи доводилося вам бачити таке? Що відчували ви тієї миті? Мабуть, гострий жаль до бездумно знищеної краси. Але що ж є причиною такої жорстокості? Може, невміння думати і співчувати, але швидше – почуття володаря природи, яке дозволяє “привласнювати” її красу. Ось і владарює така рука, самовільно вирішуючи – жити квітці чи ні.
А квітці конче потрібно жити і радувати красою навколишній світ. І варто пам'ятати, що зустріч з квітами — це розмаїття вражень, а не оберемок понівечених рослин.
Отже, квіти чекають на вас. Вони подарують вам красу, а ви подаруєте їм своє захоплення. Подивіться в ясні очі квітів і покажіть їм свої – добрі, чесні, великодушні.
А тепер візьмемо участь у конкурсі “Лицарі квітів”.
Намалюйте свою улюблену квітку.
Станьте її лицарем (лицаркою).
Розкажіть всім про її красу.
Якщо зможете, присвятіть їй вірша або заспівайте про неї пісню.
Адже вона того гідна – Квітка Вашого Серця!
Інформація для вихователя:
Познанська Марія Авакумівна – відома українська поетеса, яка створила за життя безліч дитячих поезій, серед яких образи природи посіли визначальне місце. Варто не забувати і влучно використовувати поетичні рядки поетеси, які вчать дітей милосердя і доброго ставлення до навколишнього світу.
Ось віхи з біографії М.А.Познанської: народилася 1917 року на Київщині. Померла 1995 у Києві. Закінчила літературний факультет Київського педінституту. Лауреат премії ім. Лесі Українки. Авторка поетичних збірок для дітей: «Мій квітник», «Де сонце і квіти», «Асканія-Нова», «Кольори», «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «У нашому садочку», «Жоржини цвітуть», «Зелена повінь», «Сонячна сопілка», «У садочку-колосочку» та ін.