top of page
Пошук

НЕ ЗНИКАЙ, ГОРОБЧИКУ-БРАТЧИКУ! (екологічна бесіда з молодшими школярами напередодні Всесвітнього дня екологічної освіти)


Преамбула до бесіди:

Кожного року 26 січня святкується Всесвітній день екологічної освіти. Дата була обрана на основі результатів Конференції ООН з питань довкілля, що відбулася в червні 1972 року в Стокгольмі. Саме тоді було прийнято Декларацію, в якій відзначена необхідність розробки критеріїв та загальних принципів щодо збереження та поліпшення якості навколишнього середовища. Відтоді важливість екологічної освіти підтверджували численні міжнародні конференції: Белград у 1975 році, Тбілісі у 1977 році, Ріо-де-Жанейро у 1992 році на Саміті Землі, а також Гвадалахара у 1997 році під час II Іберо-американського конгресу з екологічної освіти.

Всесвітній день екологічної освіти – це свято, яке підкреслює важливість екологічної освіти та роль, яку вона відіграє у формуванні сталого майбутнього. Цей день покликаний підвищити обізнаність про екологічні проблеми та навчитися жити в гармонії з природою, знизивши рівень негативного впливу людини на стан екології. Всесвітній день екологічної освіти – це не просто день освіти, це заклик до дії, до самоосвіти, підвищення обізнаності та спільної роботи щодо охорони навколишнього природного середовища.

У країнах, що розвиваються, більшість екологічних проблем спричинені недостатньою освіченістю населення. На жаль, це стосується й України. Необхідно не тільки інформувати населення про екологічні виклики сьогодення, але й формувати екологічно доцільну  поведінку громадян. Починати цей процес  потрібно зі школи. Варто обрати злободенну тему і обговорити її з дітьми. Головний акцент у бесіді такий:

ЩО МОЖЕМО ЗРОБИТИ ОСОБИСТО МИ ДЛЯ ВРЯТУВАННЯ ПРИРОДИ?

Пропонуємо обговорити з молодшими школярами проблему, яка турбує не лише екологів, але й усіх свідомих громадян нашої країни, які стурбовані  доволі швидким  зникненням горобців з наших міст.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕСІДИ «НЕ ЗНИКАЙ, ГОРОБЧИКУ-БРАТЧИКУ!» 

Орнітологи б'ють на сполох: у містах зникають горобці. Українське товариство охорони птахів оголосило минулий 2024 рік роком горобця хатнього, бо його чисельність щороку скорочується. Це тим несподіваніше, що на сьогодні горобець хатній – найчисленніший на Землі вид диких птахів : його немає тільки в Антарктиді, а світова популяція налічує близько 540 мільйонів особин.


В українських населених пунктах майже зникли горобці. Через це орнітологи попереджають про загрозу екосистемі України.

Науковці вважають, що горобці зникають з кількох причин:

·  Одна з них – особливості сучасної архітектури. Через зменшення кількості приватних будинків, під стріхами та шифером яких люблять гніздитися птахи. Для них немає щілин, все ізольовано, скрізь бетон і пластик. Дерева стоять обпиляні, кущі ніби "вибриті". У горобців все менше місць для гніздування.

·  Друга причина – збідніння кормової бази. Смітники тепер здебільшого  не підходять для добування їжі: сміття часто викидають у щільних поліетиленових пакетах, у закриті пластикові контейнери, тому птахам важко дістатися до харчових відходів. Ще влітку ці птахи не дуже бідують, адже стають "заслоном" розмноженню всіляких шкідливих комах. Своїх пташенят вони саме комахами й вигодовують. А в зимовий період ці птахи харчуються лише насінням трави й інших рослин.

· Погано впливає на перебування горобців біля людських осель і зменшення кількості домашніх господарств, де тримають свійську птицю, а також зникнення колгоспних елеваторів.

·  У містах на горобців полюють безпритульні коти.

· Трагічно впливають на цих птахів і воєнні дії. Гучні вибухи відлякують горобців і вони намагаються втекти з традиційних територій в місця, віддалені від людського ока, де вони знаходять достатньо їжі та умов для перебування.

Як зауважують науковці, наслідки зникнення горобців можуть стати фатальними, адже ці пташки не дають розмножуватися шкідливим комахам. А що ж буде, якщо не стане горобців?


ЯК ПІДГОДУВАТИ ГОРОБЦІВ ВЗИМКУ?

МОЖНА ЗАПРОПОНУВАТИ:

·  сухий хліб

· просо, перлову  крупу, вівсяні та пшеничні пластівці (крупне зерно типу ячменя  горобці не любять)

·  насіння соняшника

·  розсипчасті каші на воді без солі з будь-якої крупи

·  домашній сир, кефір

·  варені рублені яйця

·  шматочки несоленого сала

·  горіхи лісові та грецькі, арахіс  

ЧОГО НЕ МОЖНА ДАВАТИ ГОРОБЦЯМ ДЛЯ ЇЖІ (ТАБУ):

·  свіжий хліб, макарони

·  будь-які солоні продукти

·  цукор, шоколад, різні солодощі

·  смажені продукти

·  жирну їжу  

·  свіже молоко  

·  консерви.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЗНАЙШОВ ПТАШЕНЯ?


Уявімо, що під час прогулянки трапилась пригода. Ми знайшли маленьке пташеня. Найчастіше люди знаходять пташенят, які вчаться літати. Їх називають злітками. Намагаючись змахнути крильцями, вони іноді випадають із гнізда.

Як правильно вчинити: залишити пташеня-злітка чи забрати додому?  

Варіант 1. Ми знайшли пташеня поблизу дерева. 

Озирнемось  довкола. Перевіримо, чи не видно ніде гнізда: пташеня не могло відлетіти далеко. Прислухаємось  можливо,   пташенятка «кличуть» братики й сестрички. Якщо гнізда не видно  або ж воно знаходиться занадто високо, просто залишимо  пташеня біля дерева, а  батьки там його знайдуть.

Варіант 2. Зліток був далеко від лісу чи саду (поблизу дороги, на шкільних східцях чи на піддашші будинку). В таких місцях пташеняті загрожує небезпека: воно може стати поживою для кішки чи собаки. Щоб цього не сталося, віднесемо злітка подалі, до дерев і кущів.

А якщо батьки так і не прилетіли до пташеняти? Все одно нічого переживати. Зліток дуже швидко вчиться літати. Тому, можливо, через кілька годин він самостійно відправиться до мами й тата — й обов’язково зустріне їх.

Варіант 3. На тільці пташеняти є поранення. У такому випадку залишати його не можна. Потрібно відразу звернутися до спеціального реабілітаційного центру або ж до ветеринарної клініки: там підкажуть, що робити.

Варіант 4. Коли можна забрати пташеня додому?

Забирати знайдене пташеня додому можна лише тоді, якщо в цьому є нагальна потреба. Адже як би не старалася людина піклуватися про нього, ніщо не замінить пташеняті природних умов життя. Узяти пташеня під свою опіку – це дуже  велика відповідальність. 

Треба знати, що у пташеняти дуже швидкий обмін речовин. Це означає, що з’їдена їжа перетравлюється миттєво. Давати їжу пташеняті доведеться від сходу до заходу сонця: приблизно з шостої ранку до десятої вечора. Годувати треба дуже часто – через кожні 15–20 хвилин. Тобто до 65 разів на день! Так його годували б батьки. Йому можна давати: варені яйця, борошняних хрущаків, цвіркунів, гусениць, метеликів, мух, жуків. Голодне пташеня одразу слабшає. Тому не можна згаяти час. Потрібно мерщій нагодувати свого  вихованця. В зробленому нами гніздечку для пташеняти повинно бути сухо, тепло і затишно (не менше 35 градусів тепла). Отже, піклування про пташенятко – це напружена і копітка щогодинна праця.

ТВОРЧА ГОДИНА «Я БУДУ ОБЕРІГАТИ ГОРОБЦІВ»

1.     Напишіть твір-сповідь «Чи стріляв я з рогатки по горобцях?»

2.     Намалюйте портрет горобця, скориставшись порадами з майстер-класу:

Як намалювати горобця https://www.youtube.com/watch?v=kzL87p0PvU4 

3.   А тепер самостійно  намалюйте незвичайного горобця, який живе в поезії Ліни Костенко:

Горобець із білою бородою. 

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою!

Горобець із білою бородою!

Що за диво дивнеє?

На віку вперше бачу бороду отаку.

Може, він старійшина чи мудрець?

Може, він заслужений горобець?

Ні, несе у дзьобику він пір’інку.

Пригодиться діточкам на перинку.

4.  Виконайте творчий проєкт «Як допомогти горобцям у холодну пору року», використавши поезію Надії Красоткіної, і складіть "меню" для підгодівлі горобців взимку. 

Летять до мене горобці

І я за них відповідаю.

Зернятка, що в моїй руці,

Я в годівничку насипаю,

Щоб їли пташечки малі,

Бо взимку їм прожити важко.

Всі ж хочуть жити на Землі:

Людина, звір й маленька пташка.

А от коли весна прийде

Й засіє всюди гарні квіти,

Не буде шкідників ніде

І буде сад цвісти й радіти.

 

У тексті використані матеріали сайтів:

 

50 переглядів
bottom of page