top of page
Пошук

НЕ РУБАЙ ЯЛИНКУ! (передноворічна гра-подорож для молодших школярів та їхніх батьків)


На гостини до ялини

Маршрут гри-подорожі

 Станція 1. Клуб  “Деревознай” (вікторина).

 Станція 2. Майстерня “Витинаночка”  (творча година).

 Станція 3. Царство лісової красуні  (свято).

СТАНЦІЯ 1. КЛУБ “ДЕРЕВОЗНАЙ”  (вікторина)

Попереднє домашнє завдання дітям (родинам): знайти будь-який матер­іал (науковий, мистецький) про ялинку.

Засідання відкриває  почесний член клубу — Лісовик (його роль може виконувати вчитель або хтось із батьків). Він пропонує дітям і батькам турнір допитливих “Що ми знаємо про ялину?”

Лісовик ставить запитання — діти і батьки намагаються правильно відповісти (за кожну правильну відповідь гравець отримує фішку).

Запитання. Якого кольору ялинка?

Можлива відповідь. Зеленого, голубого.

Запитання. Чи трапляються ялинки інших кольорів та відтінків?

Можлива відповідь. Рідкісні види ялини бувають сизого, сріблястого кольорів.

Запитання. Скільки років живе ялинка?

Можлива відповідь. Близько 200–300 років, інколи і до 500 років.

Запитання. Якою може бути ялина заввишки, якщо її не зрубати маленькою?

Можлива відповідь. За сприятливих умов ялина може сягати 25–30 метрів.

Запитання. А чи швидко росте ялина?

Можлива відповідь. Ні, дуже повільно — по кілька сантиметрів на рік.

Запитання. Скільки ж років треба чекати, щоб маленька тендітна ялиночка

перетворилась на доросле струнке дерево.

Можлива відповідь. Орієнтовно 25–30 років. Саме в цей час ялина зацвітає і вперше дарує свої шишки.

Запитання. Чи важко виростити ялину?

Можлива відповідь. Так, адже багато ялинок гине у перші роки життя — вони дуже слабенькі і ніжні, чутливі до заморозків і до сонячних опіків.

Запитання. А хто знає ялинчину рідню? Назвіть родичів ялини.

Можлива відповідь. Ялина належить до родини хвойних дерев. її родичі — сосна, ялиця, яловець, туя, тис, модрина тощо.

Запитання. На гілках звичайних дерев росте листя, яке восени жовкне і опадає. А що росте на гілках ялини та її родичів?

Можлива відповідь. Вічнозелені голки.

Запитання. Як іще можна назвати ці голки?

Можлива відповідь. Хвоя, глиця, шпильки тощо.

Запитання. Чи потребує ялина охорони?

Можлива відповідь. Так, деякі її види (наприклад, ялина Глена) — під загрозою зникнення.

Запитання. Коли люди поводяться особливо жорстоко і безжалісно щодо ялинок?

Можлива відповідь. Напередодні Нового року, коли зрубують величезну кількість молодих дерев заради кількох днів веселощів.

Запитання. Чим можна замінити новорічну ялинку в наших помешканнях, врятувавши цим життя чудовому дереву?

Можлива відповідь. Штучною ялинкою, хвойним вінком. Можна також створити новорічну композицію, використавши для цього лише кілька гілочок ялини, які принесуть із собою запах лісу і створять святковий настрій.

Далі діти можуть ставити запитання одне одному, використовуючи заздалегідь підготовлений матеріал. Після закінчення турніру його учасники підраховують фішки і визначають переможців, які отримують призи.

Засідання клубу продовжує лісовий Фотограф-біограф, який пропонує дітям створити “сімейний альбом” ялинки. З цією метою учні мають скласти ланцюжок з попередньо виготовлених малюнків чи фотографій, серед яких мають бути зображення дерев хвойних порід, гілочок різних хвойних дерев.

Завдання дітям — утворити правильні ряди фотографій (за принципом лото), добираючи до фотографій дерев зображення відповідних гілок. 

Засідання клубу завершує Диво-книжка, яка пропо­нує дітям літературну зустріч з ялинкою на сторінках книжок.

Увазі дітей пропонують два літературних уривки, в яких яс­краво відображено трагічний і сумний моменти — загибель ялинки.



1. “Василько з батьком підійшли до ялинки. їм обом жаль стало молодого деревця. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям... Яким підійшов ближче, замах­нувся сокирою і вдарив по стовбурові. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених птиць упало на сніг. Яким рубав, а ялинка тремтіла, як у пропасниці. Василькові здавалося, що вона от-от застогне. Аж ось деревце похилилося, хруснуло і, підтяте, впало на сніг... Василько мало не плакав з жалю” (Михайло Коцюбинський. “Ялинка”).

2. “Ялинка лежала в кутку подвір’я між бур’яном та кропивою. Зірка з золотого паперу ще висіла на її вершечку і сяяла на сонці.

На дворі весело гралися ті самі діти, що танцювали навколо ялинки на святі і так раділи їй. Найменший побачив і зірвав золоту зірку.

— Подивіться, що залишилося на цій гидкій, старій ялині! — сказав він і наступив на її гілки так, що вони аж затріщали під його чобітками”

(Ганс Крістіан Андерсен. “Ялинка”).

Запитання до дітей

  • В обох уривках хлопчики спостерігають смерть дерева, але ця кар­тина викликає у них різні почуття. Спробуйте визначити ставлення пер­шого і другого хлопчиків до ялинки — доберіть потрібні слова із запропонованого ряду: грубість, співчуття, байдужість, співпереживання, жорстокість, жалість, зневага, каяття.

  • Порівняйте почуття хлопчиків. Чиї почуття ви поділяєте?

  • Чи обов'язково, на вашу думку, зрубувати під Новий рік ялинку? Як можна відсвяткувати новорічні дні, не завдавши ялинці болю? Запропонуйте варіанти святкування Нового року біля живої, не зрубаної ялинки.

Засідання клубу завершується рішенням дітей виготовити для ялинки прикраси і незабаром вирушити з ними до лісу (парку) у пошуку ялинки.

СТАНЦІЯ 2. МАЙСТЕРНЯ “ВИТИНАНОЧКА” (творча година)

1. Вступна бесіда (проводить учитель).

Чи можна зробити прикраси з паперу? Так, наш народ тра­диційно прикрашав своє житло ажурними витинанками. Гарні вирізанки з кольорового паперу слугували замість скатертини, серветки чи фіранки. їх наклеювали на піч, стіни, вікна. Люди традиційно художньо витинали квіти, колоски, птахів.

Найдавнішим священним знаком вважається витинанка дерева з піднятими гілками. За часів Київської Русі така витинанка мала особливе значення. Її називали “деревом життя”.

Що ж означав малюнок-символ такої витинанки? Могутній стовбур від землі до неба уславлював життєствердну силу природи та плодючість окремого сімейного роду. Кількість ярусів дерева означала кількість поколінь, які жили в одній хаті: дід і баба – коріння роду, батько й мати – його міцна основа, діти – густорослий вершечок роду, його прикраса і надія. Решту елементів розташовували симетрично обабіч стовбура (ярусами) на гілках.

Нерідко на священному дереві можна було побачити зображення півня – емблему сонця. Верхівка його традиційно уквітчувалась окремою розеткою –“сонечком”.

2. Конкурс на кращий ескіз витинанки “Дерево життя (участь беруть учні та члени їхніх родин). Завдання: всією сім’єю виготовити витинанку “Дерево життя мого роду”. Переможців нагороджують призами.

3. Фабрика «Ялинкова Прикрашайка».

Завдання — виготовити ялинкові прикраси :

·        сніжинки різної конфігурації;

·        гірлянди з ритмічним повторенням квіткових розеток;

·        гірлянди, які утворюють рядок дерев, що зрослися гіллям;

·        гірлянди “ялинки”, “зірочки”, “зайчики” ;

·        новорічні іграшки з шишок та ін.

Домашня робота: підготуватися до свята ялинки — повторити вірші і пісні новорічної тематики; запастися кормом для звірів та птахів; виготовити прикраси для ялинки тощо.

Попередньо  дивимось відеоурок:  Виготовлення ялинкових прикрас з природних

матеріалів (Лариса Степанець, вихователька ЗДО № 38 м. Вінниці)


СТАНЦІЯ 3. ЦАРСТВО ЛІСОВОЇ КРАСУНІ (свято на лісовій галявині)

Ведучі свята (ролі виконують батьки і учні). Святий Миколай, Зима, Сніговичок



Хід свята

(Святий Миколай і Сніговичок підводять дітей до ялинки, назустріч виходить Зима)

Зима.  Хто це по лісу блукає?

Хто і чого тут шукає?

Святий Миколай.  Доброго ранку, Зима!

Ти не тривожся дарма:

Діти зайшли на хвилинку

До доні твоєї — ялинки.

Сніговичок. Ми привели їх до вас

У передсвятковий цей час. 

Хай пісня і сміх тут лунають

І царство зими звеселяють!

Зима.  Спасибі за добреє слово,

Та поки триває розмова,

Я хочу у вас запитати:

Прийшли ви ялинку рубати?

Святий Миколай. Не треба ялинчиних сліз!

Хай свідками буде нам ліс —

Деревам, кущам, звірині

Ми голосно скажемо:

Діти (разом).   Ні!

Сніговичок.  Прийшли ми сюди святкувати,

Сміятись, співать, танцювати.

Ялинка нам радість дарує

Красою нам око милує.

Чи можна ж її ображати?

Не будемо ялинку рубати!

Зима. Чому ж тоді день за деньочком

Все більше у лісі пеньочків?

Пиляють, рубають, ламають —

На сльози ялин не зважають!

Учень.  Не гнівайся, Зимонько-мати!

Не будемо ялин чіпати!

Прийшли ми лише подивитись, 

Красуні-ялинці вклонитись.

Зима.  Я вірю вам, любі малята,

Ялинку ідіть забавляти!

Вона, моя доня маленька,

Ще квола і зовсім слабенька.

 І щоб не замерзла дитинка. 

Зробила для неї перинку.

 Сніговичок   А ми їй принесли дарунки:

Мережив тонкі візерунки.

Ялинку прикрасимо враз

В святковий, урочистий час.

Враз лісове ательє

Ошатне вбрання їй зіш'є.

А допоможуть в цій справі

Кравчики спритні і жваві.

(Кравчики з числа дітей демонструють всім прикраси)

Кравчики (по черзі). Несемо для чудо-ялинки

Ажурні, легкі пелеринки.

Ось тут — витинаночки ніжні,

Що схожі на зірочки сніжні.

Намисто у нас з горобини,

Червоні сережки з шипшини

І, як розквітлі троянди,

На хвої засяють гірлянди.

Зима.   Ну що ж, попрацюйте хвилинку —

Прикрасьте маленьку ялинку.

(Діти прикрашають ялинку).

Святий Миколай. Яке ж деревце чепурненьке —

Зелене, пухнасте, гарненьке!

Як гарно звисають сережки,

Намисто, гірлянди, мережки!

Бач! Віти до нас простягає —

Зі святом наступним вітає.

Сніговичок.   Нумо співати і віршувати,

Нумо у танку веселім кружляти!                                   

(Діти утворюють хоровод, співають і танцюють).

Зима.   Гарно співаєте, любі малята!

В лісі сьогодні – справжнісіньке свято.

Навіть зібралась в танок я сама...

Часом, тут юних поетів нема?

Святий Миколай. Є серед нас співаки і артисти,

Поети, художники і танцюристи.

(Діти танцюють, декламують вірші, співають пісні, присвячені ялинці. Можна запропонувати конкурс снігової скульптури або дитячого малюнка на снігу). 

Сніговичок.  Тепер пропонуємо іншу забаву —

Покажемо дітям маленьку виставу.

(Діти виконують інсценівку вірша Олександра Олеся “Ялинка”)                         

ХЛОПЧИК.



Раз я взувся в чобітки,

одягнувся в кожушинку,

 сам запрягся в саночки

і поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,

ледве став ялинку брати,

а на мене зайчик — плиг!

Став ялинку віднімати.


Я сюди, а він туди...

ЗАЙЧИК.  “Не віддам, — кричить, — нізащо!

Ти ялинку посади,

а тоді рубай, ледащо.

Не пущу, і не проси!

І цяцьками можна гратись.

 Порубаєте ліси —

ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,

і ведмеді, і лисиці,

і ворони, і граки!

і розбійниці-синиці!”

ХЛОПЧИК.   Страшно стало...

“Ой, пусти,

Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, —

я не буду більш ніколи!”

Низько, низько я зігнувсь

І ще нижче скинув шапку...

Зайчик весело всміхнувсь

і подав сіреньку лапку.


Зима.  Добрі та чулі серця у вас, діти,

Вашим талантам як не радіти?

Шану належну ялинці віддали —

Настрій святковий подарували.

Щиро вам вдячні за гарні слова

Будуть хай добрими й ваші діла. 

Святий Миколай.  Сьогодні у лісі кожний зустрічний

Зможе зайти у “кафе новорічне”.

Де в нас святкове меню, кухарчата?

Що пропонуєте нашим звірятам?

Кухарчата (з числа дітей).

Є в кишені хліба трішки,

А для білочки  – горішки.

Сало – для синички,

Для зайчика – морквичка.

(Діти влаштовують годівнички, розкладають корм для птахів і звірів).

Зима. Час вже прощатися, любі малята!

Дуже вам вдячні пташки та звірята.

Буде тепер ліс чекати від вас

Тільки добра... і ніяких образ!

(Діти танцюють хороводом і прощаються з ялинкою).


70 переглядів

Comments


bottom of page