– Вслухаймося в звуки осені – що ви чуєте? Які звуки притаманні осінній порі?
(Можливі підказки дітям: шарудіння листя під ногами; крики птахів, що відлітають; гілкопад; шум осіннього дощу тощо).
Послухаймо вірш Ліни Костенко «Березовий листочок». Які звуки осені ви почули у вірші?
Іще не сніг і навіть ще не іній,
ще чути в полі голос череди.
Здригнувся заєць – ліс такий осінній,
куди не ступиш, все щось шарудить.
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
то пробіжить невидимий їжак...
– Чи чуєте ви "музику" листопаду? Яка вона за характером?
– Як ви думаєте, про що "співає" осінній листопад?
– Послухайте уважно шум листя під ногами. Підберіть дієслова, що влучно передають характер цих звуків.
(Можливі підказки дітям: шумлять, шелестять, шарудять, тріщать, хрустять, скриплять, шепочуться та ін.).
Нехай допоможе вам загадка:
То шерехне, то хрусне, то трісне
Килимок під ногами барвистий (опале листя)
– Дуже часто опале листа порівнюють із пістрявим килимом.
Які ж порівняння спадають вам на думку, коли бачите опале листя на землі?
(Можливі підказки дітям: золоті монетки; різнокольорові клаптики; яскраві цукеркові обгортки тощо).
– Як ви думаєте, про що шепочуться листочки під нашими ногами? Давайте разом придумаємо казку "Осінні розмови".
– Прислухайтесь до тиші осіннього лісу (парку). Які звуки можна виразно почути в ньому час від часу?
(Можливі відповіді дітей: гілкопад, падіння каштана, поодинокі крики птахів та ін.).
– А тепер вслухайтеся в крики птахів восени. Який настрій вони викликають?
Можливо, загадка надихне вас на відповідь:
Завжди осінньої пори
По небу низка плине.
Журливо крикнувши згори,
Нас до весни покине (журавлиний ключ).
– Чуєте, як гомонять птахи, відлітаючи у вирій? Про що вони говорять?
Ніби підслухав розмову журавлика з людьми Степан Жупанин:
Осіннього ранку
Журавлик летів
За море далеко
До теплих країв.
– Журавлику, любий,
Скажи нам: “Курли”.
Коли ти повернешся знову?
– Коли?
– Прилину, прилину
Весною назад
До вас, милі друзі,
До рідних Карпат…
Журавлик махнув
На прощання крильми:
– Бувайте здорові!
Курли вам, курли…
– Давайте всі разом спробуємо створити пластичний етюд "Птахи відлітають у вирій". Покажіть рухами політ журавлів в осінньому небі.
– А тепер уважно прислухайтесь: чи чути восени дзижчання комах?
Чи таке ж воно радісне і збуджене, як влітку?
Підслухав дзижчання осіннього джмеля Іван Драч.
Ще вчора джміль гудів – сьогодні вже нема,
Застиг від холоду, ледь лапками він меле,
Крилята заду6ілі не здійма
і тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
На щире сонце – в затишок осоння.
Джмелями літаки собі гудуть,
І джміль до них гуде собі спросоння…
– А тепер пригадайте інші "осінні" звуки. Скажіть, чому осінь часто називають хмурою, вередливою, плаксивою?
– Послухаймо "пісню" осіннього вітру. Осінь ніби дихає вітрами. Чи тепла й лагідна ця пісня? Що нагадують рвучкі "подихи" осені?
Можливо, відповідь підкаже поезія Валентини Бондаренко:
Співає вітер-бандурист,
Луна мелодія осіння,
З дерев спадає жовтий лист,
Вкрива дерев коріння.
Пливуть лебідками хмарки,
Небес палітра синя,
Акордом хлюпають ставки,
Літає павутиння.
– Чому про осінне небо говорять, що воно насупилось?
– Ліні Костенко осінні хмари нагадують слонів. А що нагадують вам хмари восени?
Осінні хмари, сірі, як слони,
Великі хмари холодом нагусли.
Червоне листа падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гуси,
а я слонам привіт передаю.
– Ось так жене вітер осінні хмари. Осінь злиться, вередує. З чого це видно?
Вслухайтесь в поезію Наталі Карпенко:
Осінь норов показала,
Не з тієї ніжки встала –
То горіхами жбурне,
То дерева долу гне.
Нащо вітер розбудила?
Он яка у нього сила –
І руйнує, і мете…
Осінь мовила: – Зате
Вітер хмари випасає!
Вже давно дощу немає,
Ані крапельки ніде.
Може, з хмари дощ впаде.
– Отже, осінь любить дощі. Вона чекає на них. Вона "співає" дощами.
Згадайте шум осіннього дощу. Що він вам нагадує?
Давайте послухаємо осінній дощ у запису:
– Чи відрізняється осінній дощ від весняного? Чим? Спробуйте визначити словами характер дощу восени.
(Можливі підказки дітям: сумний, журливий, понурий, монотонний, тоскний, плаксивий тощо) .
– Які почуття викликає у вас монотонний звук осіннього дощу? Спробуйте словами "намалювати" картину дощового дня восени.
Можливо, вас надихне вірш Марії Познанської:
Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі.
Стали чорними кущі,
І дерева чорні стали,
Бо листочки всі опали.
Тільки дуб стоїть у листі
І калинонька в намисті.
– А тепер спробуйте придуматн і заспівати пісню осіннього дошу.
– Як ви думаєте, чому осінь так часто "плаче"?
Ось загадка вам на допомогу:
Загасило літо піч
Та відтоді плаче:
Сльози ллються день і ніч,
Крізь сито неначе (осінні дощі).
– Сумна музика осінньої пори нагадує прощальну пісню. Цей спів схожий на колискову, під звуки якої засинає природа. Як ви думаєте, чи відчуває осінь прихід зими? Давайте пофантазуємо на тему "Чому сумує осінь?".
Нехай ваші фантазії надихаються поезією Марка Вовчка:
Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.
Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.
Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.
Давайте всі разом підспіваємо сумній пісні осені:
ПЛАКАЛА ОСІНЬ, ПЛАКАЛА (дитяча версія – KAZKA)