(матеріал до екологічної бесіди з учнями напередодні Міжнародного дня снігового барса – 23 жовтня)
Ця красива тварина живе далеко від України. Це виключно азіатський вид.
Але його можна зустріти в європейських зоопарках. Хто бачив його хоча б один раз, не забуде ніколи.
Снігового барса ще називають ірбісом. У перекладі з тюркских мов, ірбіс – це «снігова кішка». Величний і благородний звір по праву носить ще одну горду назву – «господар гір».
Цей великий кіт мешкає в гірських масивах Центральної Азії – від Афганістану, північної Індії (Гімалаї), північного Пакистану до східного Тибету. Сніговий барс трохи менший, ніж леопард, але здатний стрибати аж на 14 метрів.
У цієї тварини надзвичайно гострий зір. Вона має дуже гарне хутро білувато-рудувато-коричневого кольору з плямами темного, попелясто-коричневого і чорного кольору. Маскування барса в засніжених горах є майже ідеальним – і це дуже допомагає йому в полюванні.
А хвіст цього звіра просто вражає своєю красою — важкий і пухнастий, більше метра довжиною. Цікаво, що сніговий барс часто носить хвіст у зубах, щоб не замочити у воді. Адже мокрий і важкий хвіст не дозволить барсу вправно стрибати під час полювання (адже під час стрибків хвіст використовує як кермо).
Привертають увагу й великі пухнасті лапи, які служать снігоступами, подібно до лап рисі. Завдяки таким лапам, барс може рівномірно розподіляти вагу і не провалюватися під час пересування по пухкому і глибокому снігу. Основа лап також вкрита хутром для захисту від снігу та холоду.
Барси народжують барсенят двічі на рік. Малята снігових барсів дуже милі, грайливі, люблять кататися зі снігових гірок, як діти.
Можна подивитись на маленьке барсеня тут: https://www.youtube.com/watch?v=8rA62LmgkMA
Тривалість життя снігового барса зазвичай 15-18 років, але в неволі максимальна тривалість життя може становити і 20 років.
Сніговий барс був майже знищений завойовниками континенту. Зараз барс живе далеко від людей. Його можна зустріти навіть на висоті 6000 метрів над рівнем моря.
На даний час чисельність ірбісів є катастрофічно малою. Так, в 1960 році їх залишалася всього тисяча.
Сьогодні у всьому світі налічується близько 4000-6500 сніжних барсів. Також є 600–700 снігових барсів в зоопарках по всьому світі. Це знов-таки дуже мало.
У XX столітті (1972) сніговий барс був внесений до Червоної книги МСОП (Міжнародного союзу охорони природи), а також до Червоних книгу Украіни, Казахстану та інших країн. На даний час в усьому світі полювання на снігового барса категорично заборонене.
Красиве хутро снігових барсів стало причиною того, що ці тварини часто стають жертвами браконьєрів. Шкіра ірбіса на чорному ринку може коштувати десятки тисяч доларів. Крім того, кістки використовуються в китайській народній медицині. Тому браконьєрство призвело до стрімкого скорочення популяції. Врятувати барсів допоможуть лише спільні дії з боку тих держав, де мешкає ця красива і дуже рідкісна тварина.
Зображення снігового барса сьогодні можна зустріти на гербах і монетах деяких країн, зокрема Казахстану, Киргизстану.
Проблема збереження чисельності снігового барса обговорювалася на Всесвітньому форумі, який пройшов у жовтні 2013 року в столиці Киргизстану – Бішкеку. В результаті, учасниками форуму була розроблена програма по збереженню цієї тварини.
Було навіть засновано нове свято – Міжнародний день снігового барса, який відзначається щорічно 23 жовтня.
У бесіді використані матеріали сайту: https://faktypro.com.ua/page/22-czikavikh-faktu-pro-snizhnogo-barsa
Творче завдання:
спробуймо намалювати портрет снігового барса.
Допоміжні алгоритми тут: