top of page
Пошук

3-го БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄМО ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИКОЇ ПРИРОДИ (матеріал для екологічної бесіди зі старшими школярами)



Щороку 3 березня ООН відзначає Всесвітній день дикої природи (WWD) на честь диких тварин і рослин. Щороку ми визнаємо унікальну роль і внесок дикої природи в життя людей і планети. 

Дика природа є невід’ємною частиною нашої планети. Адже неможливо уявити собі світ без неповторних диких тварин та неймовірних рослин непідвласних людині. Та на жаль  проблема збереження довкілля і його окремих складових загострюється з кожним роком. Тому питання пов’язані зі збереженням дикої флори та фауни вже давно стали окремим напрямком міжнародного співробітництва. Саме з цієї причини 3 березня 1973 року була прийнята Конвенція, що регулює міжнародну торгівлю рідкісними видами флори та фауни, відому як CITIES. Метою Конвенції є гарантування, що міжнародна торгівля(експорт, імпорт та ін.) дикими тваринами та рослинами не буде створювати загрозу їх існування. Конвенція CITIES залежно від видів тварин та рослин включає три додатки: зникаючі види, вразливі види та види які вносяться за ініціативою сторін з метою попередження торгівлі з їх території.



Із метою привернення уваги до цінності дикої природи та її різноманітного (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного) значення 20 грудня 2013 року шістдесят восьма сесія Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй постановила проголосити 3 березня, день прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю природними видами фауни і флори (СІТЕS), як Всесвітній день збереження дикої природи.

Україна приєдналась до Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами флори та фауни, що перебувають під загрозою зникнення, 14 травня 1999 року.  Відзначання цього дня привертає увагу до дикої природи, її вагомості для забезпечення розвитку та добробуту людини. До всіх громадян планети лунає заклик свідомо й дбайливо ставитись до багатств дикої природи, берегти їх і примножувати заради майбутніх поколінь.

Дика природа – англ. wilderness (wild-dear-ness), в екофілософських творах це «земля з власною волею», священний простір, який дарує відчуття глибокої таємниці, має самодостатню цінність, безвідносну до утилітарної корисності для людини. Якою б рідкісною не ставала дика природа, саме вона є фундамента­льною, вільною від штучних обмежень, від будь-якого штучного порядку, її закон – це первинний природний закон. Вона таємнича, недосліджена, не підкорена. Дика природа – це свобода; відчуття дикості природи дає можливість людині відчувати й себе вільною. Любов та повага до нашої планети Землі, благоговіння перед нею дає можливість побачити вічне. Різноманіття природи є цінним саме по собі. Природне різноманіття має бути збереженим за рахунок зниження матеріального рівня життя людей. Інтереси людини не повинні бути мірилом цінності інших істот, природа не має існувати лише заради зручності людини. Дика природа – це реальний само­цінний світ, а наші міста, витвори цивілізації – лише штучні та минущі явища.

Цьогоріч Всесвітній день дикої природи проводиться під темою «Ліси та засоби до існування: підтримання людей та збереження планети», з метою привернення уваги до ключової ролі лісів, лісових видів та екосистемних послуг в підтримці життєдіяльності сотень мільйонів людей по всьому світу.

Згідно останнього звіту Всесвітнього фонду природи (WWF) «Жива планета» за 2020 рік, протягом 1970-2016 років популяцій хребетних видів тварин у світі скоротились у середньому на 68%. Найшвидше популяції скорочуються у тропічних субрегіонах Північної і Південної Америки (на 94% за вищевказаний період).

Тим не менш, однією з найбільш постраждалих є дика природа Європи, оскільки історія її знищення та фрагментації триває вже багато сотень років.

В Україні ж дикої природи залишилось зовсім небагато за світовими мірками, адже понад 56% нашої країни займають орні землі, а частка природно-заповідного фонду, станом на 01.01.2020 р., складала всього 6,77% території України (включаючи численні ділянки орних земель та монокультурних лісів у господарських зонах НПП та РЛП).

Якщо розглядати стан лісів, які займають менше 16% площі України, то більше половини їх були штучно створені і часто являють собою монокультурні насадження, які складно назвати природними екосистемами. При цьому, лісів, які зазнали мінімального втручання людини (пралісів та квазіпралісів), в Україні нараховується всього 94 тис. га.

Степова зона займає 40% території України, й лише 4% з цих сорока відсотків є природними степовими ландшафтами.

А болотні природні комплекси майже повністю порушені осушувальною меліорацією.

Для охорони дикої природи в Україні створюються об’єкти природно-заповідного фонду (понад 8,5 тисяч територій та об’єктів, сукупною площею понад 4,085 млн га), оголошуються водно-болотні угіддя міжнародного значення, охороняються такі території і на національному рівні, території важливі для птахів; створюються території Смарагдової мережі (на виконання міжнародних зобов’язань за Бернською конвенцією та Угодою про асоціацію з ЄС. На сьогодні мережа налічує 377 об’єктів, площею 7,3 млн га. Найближчим часом може бути розширена ще на 161 об’єкт. Законопроєкт «Про території Смарагдової мережі» (4461) перебуває на розгляді в Парламенті); працюють механізми природоохоронного законодавства; природу захищають профільні установи, природоохоронні організації.

Однак цього недостатньо. З кожним роком ми втрачаємо частинки нашої природи. Її стає все менше. Україна та весь світ опинилися в глобальній кризі яка потребує докорінних змін в принципах існування людства.


За матеріалами сайту: https://epl.org.ua/announces/den-dykoyi-pryrody/


Американський письменник і  натураліст  Генрі Девід Торо влучно зауважив: «Дика природа – це не чужинець, якого треба підкорити, не ресурс задля експлуатації, а вічне джерело життя».

44 перегляди

Comments


bottom of page