Музика природи

МУЗИКА ДОЩУ

Матеріал для бесіди з учнями основної школи за п’єсою

Віктора Косенка «Дощик»

(можливий варіант інтеграції в уроки мистецького циклу)

Хто з вас спробує відтворити звук дощу? А чи помічали ви, що характер цих звуків буває різним? Від чого він залежить? Насамперед, від сили дощу. Як у людей, так і у дощів настрій буває веселим і сумним. Один дощик завзято стукає у вікно, радісно співає і пританцьовує. Інший – мляво сіє водичкою, наче через решето. А от дощі-зливи спадають згори суцільним потоком, гул якого перекриває всі інші звуки і вражає своєю могутньою силою. Отже, у кожного дощу – своя музика, яку потрібно вміти розуміти.

Ось послухайте, як почув музику дощу відомий український композитор, водночас блискучий піаніст Віктор Косенко. Його п’єса “Дощик” є своєрідною посвятою в таємниці звукового оркестру природи. Послухайте її: https://www.youtube.com/watch?v=jeeCJMyWYio

Бездоганний композиторський слух вловив безліч відтінків настрою у звичайному шумі дощу. А чи зможемо і ми зрозуміти вдачу дощику, якого зобразив автор? Як би ви визначили характер такого дощу? Безумовно, його не можна назвати сумним чи нудним – він бадьорий, завзятий, моторний, життєрадісний. Такий дощик навіює не нудьгу чи журбу, а, навпаки, народжує почуття радісного збудження і хвилювання. Легкий, грайливий характер музики утворює в нашій уяві образ граціозного танку дощових крапель, що весело дріботять по поверхні землі.

За допомогою чого, на вашу думку, композитор домігся такого блискучого звуковираження? Ми начебто чуємо справжній дощик – аж хочеться підставити долоні під його струминки! Ви, мабуть, помітили, що музика звучить напрочуд легко, дзвінко, прозоро. Таку польотність звукам надає високий регістр, який майстерно застосовує автор. Музика дзюрчить, хлюпотить, дзеленькає – здається, хтось срібним молоточком

б’є по даху, по листочках, по калюжках. У музиці весь час щось переливається, ляпає, булькотить, ніби потічки каламутної дощової води стрімко линуть по мокрій землі, посилаючи на всі боки веселі бризки.

Прислухайтесь: крап-крап-крап... Крапає дощик – і музика чудово відтворює ці ритмічні звуки. А за допомогою якого штриха (способу виконання) можна видобути такі звуки? Це – стаккато, яке передбачає уривчасте, відокремлене виконання музичних звуків. Мелодія постійно легенько скаче, ніби наслідує дощові крапельки, що радісно стрибають по дорозі.

На якому ж музичному інструменті виконується п’єса? Так, це фортепіано. Чи здогадалися ви, чому композитор обрав саме цей інструмент, а не скрипку або трубу? Певно, фортепіано найточніше передає дріботіння дощових крапель.

Зауважте: чи завжди музика п’єси звучить однаково? Де і як вона змінюється? Авжеж, у середині твору мелодія набуває більш м’якого і задумливого характеру, темп значно уповільнюється. Здається, що дощик стомився скакати і притих. Але ось він ожив і з новою силою пустився в танок. Шумить дощова вода, рясно окроплюючи спраглу землю – і ці звуки сповнюють природу радісним тремтінням... Спробуйте створити маленьку казку про цей жвавий дощик і розкажіть її під музику п’єси.

А поштовхом для вашої фантазії нехай стануть поетичні рядки Миколи Сингаївського:

Дощова пригода

Через поле, через ліс

дощик воду в торбі ніс.

Розірвалася торбинка –

фіолетова хмаринка.

Розлилася вмить вода,

отака дощу біда.

Творчі хвилинки “Дощові фантазії”

Намалюйте малюнки “Небо плаче”.
Придумайте і покажіть рухами танок весняного дощу.
Покладіть на музику слова Олександра Олеся:

Роси, роси, дощику, ярину,

Рости, рости, житечко, на лану,

На крилечках, вітрику, полети,

Колосочки золотом обмети.

Виконайте свою пісеньку, супроводжуючи спів танцювальними та ігровими рухами.

Намалюйте вірш:

Марія Познанська

Ідуть дощі

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі.

Стали чорними кущі,

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали.

Тільки дуб стоїть у листі,

І калинонька в намисті.

Напишіть твір на тему: “За що я люблю дощ?”.

ГОЛОС ВОДИ

(А. Штогаренко, Н. Забіла. «Струмок»)

Матеріал для художньо-естетичної бесіди з молодшими школярами

Чи чули ви, як “співає” вода?

Авжеж, у води є свій “голос”.

Ми говоримо: річка шумить, море рокоче, водоспад гуде, капіж дзвенить. Скільки влучних, справді музичних висловів, присвячених воді, знаходимо у власній мові!

Ця особлива благозвучність водної стихії завжди надихала поетів, композиторів – і вони оспівували “голос” води у своїх творах.

Послухайте, як це зробили відомі українські митці Андрій Штогаренко і Наталя Забіла у пісні “Струмок”:

Біжить по вулиці струмок.

Навколо сніг прив’яв і змок.

Весна прийшла! Весна прийшла!

Дзюрчить і плескає струмок…

Скільки радісної енергії у цій пісні! Спробуйте перелічити слова, які у тексті символізують рух весняної води та звуки, народжені ним: струмок біжить, дзюрчить, плескає…

Наталя Забіла яскравими висловами відтворює звукову картину природи, навмисне “оживляє” воду і доручає їй найголоснішу пісню весни. Вслухайтесь – про що співає струмок? Так, він будить сонну землю і радісно проголошує: “Весна прийшла!”

А чи всі радіють її приходу? Білому снігу зовсім невесело – він “прив’яв і змок”, “чорніє й тане”.

Чи випадково згадує поетеса про сніг? Ні, вона навмисно протиставляє жвавий молодий струмочок і кволий останній сніг, ніби стверджуючи неминучість весняних змін у природі.

Вслухайтеся в мелодію пісні.

Струмок вирує, рухається, співає – він живе і несе життя іншим. А що ж стало із снігом? Скінчилось його холодне існування – ось-ось весняна вода проковтне останні грудочки талого снігу і понесе удалину. Сильна, владна вода прокладає весні дорогу – і ніщо вже не може цьому завадити.

А чи відчувається сила і енергія весняної води у музиці? Безумовно, Андрій Штогаренко власними композиторськими засобами відобразив гомін бурхливих струмків.

Отже, якою ж є мелодія пісні? Вона весела, легка, рухлива. Її м’які коливання нагадують ритмічні хвильки води, що розбиваються об зустрічні камінчики. Композитор невипадково обирає мажорний лад – це надає музиці радісного забарвлення, добре відтворює збудження і піднесення, що панують у весняній природі.

Спробуйте визначити темп і ритм музичного викладу та поясніть їхню доцільність. Отже, ви звернули увагу на пожвавлений біг мелодії – вона наче квапиться кудись. Але підкреслено чіткий ритм стримує її, змушує “пританцьовувати” в тридольному розмірі. Так композитор передає невпинний рух весняного струмочка, відтворює його ритмічне булькотіння.

Прислухайтесь до акомпанементу – що ви чуєте? Це справжнісінький “голос” струмка – чистий, дзвінкий, мелодійний. Що надає акомпанементу такої звуконаслідувальної виразності? Високий регістр, який майстерно використав композитор для створення невимушеної легкості супроводу, якнайкраще передає срібний “голосок” швидкоплинного струмочка. Рівномірне коливання шістнадцятих нот дуже нагадує прозоре дзюрчання води. Безліч форшлагів, наче поодиноких сплесків, прикрашають акомпанемент. Все це навіює невгамовну радість, народжує світлі мрії і сподівання:

Веселі і щасливі ми,

Весну стрічаєм співами,

Біжить струмок, шумить струмок

Потоками бурхливами.

Дзвенить чистий, високий, бадьорий “голос” весняної води, вітаючи відродження життя у природі. Послухайте мелодію пісні "Струмок" у виконанні дитячого шумового оркестру : https://www.youtube.com/watch?v=FScwGit_i4c

Творчі хвилинки “Хай вічно струмує вода”

Орієнтовні завдання на вибір:

1. Пригадайте яскраві характеристики, якими наділяє воду народ у своїй творчості. Як, зокрема, говорить про якості води? (Наприклад: свіжа, чиста, прозора, прохолодна, мила, цілюща, солодка тощо). Складіть загадку на цю тему, як-от:

Вона сонцю найрідніша,

Вона в спеку – наймиліша.

2. Доберіть влучні вислови для передачі особливостей руху води та сили її течії (Наприклад: стрімка, рухлива, швидка, шалена, грайлива, швидкоплинна, напориста, могутня, сильна та ін.). Використайте їх для створення загадки про воду, як-от:

Така сильна,

Що рукою не втримати.

Така швидка –

Конем не обігнати.

3. Напишіть віршик про воду з такими римами: в’ється сміється; чиста – промениста.

4. Придумайте пісню про річки і заспівайте її. Ось початок:

Я ніколи не лежу,

Я завжди біжу, біжу.

Швидко я несу водицю

І не можу зупиниться…

5. Складіть казочку за початком:

“Джерельце народилося вночі. Земля спала, щільно вкрита мороком, і нічого не чула. А її новонароджене дитятко вже хотіло жити, радіти, співати. Джерельце тихенько захлюпотіло і спробувало звільнитись від материнських обійм. Але земля міцно тримала його у своєму сонному тлі. Джерельце аж заплакало від безсилля. Та ось настав ранок, і в ліс прийшли діти. Джерельце дуже зраділо і чимдуж закричало…”

6. Намалюйте повінь.

7. Придумайте казку “Жива вода”.

8. Пластичні імпровізації: спробуйте показати рухами бурхливу річку, плавну річку, море, весняний струмочок тощо.

9. Напишіть твір “Вклоняюся воді”.