top of page

Наукова школа

Наукова школа професора Тарасенко Галини Сергіївни заснована в 2000 році під впливом ідей наукового консультанта академіка С.У.Гончаренка.

Наукова проблематика: оновлення методологічних підходів до теорії і методики навчання та виховання дітей 5 – 10 років (аспект естетизації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ) та школі I ступеня); удосконалення фахових координат реалізації педагогом гуманітарно-творчого підходу до освітньої роботи; створення прикладних розробок з технологізації освітнього процесу в контексті наступності дошкільної та початкової освіти.

Вихідні наукові положення:

Наукова школа професора Галини Тарасенко
Наукова школа
Наукова школа
Наукова школа

Гуманітаризація освітнього процесу настійливо вимагає переорієнтації з предметно-змістового принципу навчання основам наук на вивчення цілісної картини світу, на трансляцію не «чистих», а «олюднених» знань з опорою на базові цінності людства. Це обумовлює пріоритетний розвиток загальнокультурного компоненту в змісті, формах і методах навчання і виховання, що, в свою чергу, допомагає долати утилітарно-прагматичний, технократичний підхід до освітнього процесу. Освітянська практика потребує якнайповнішої інтеграції розумової та духовно-емоційної діяльності особистості. Особливе місце у цьому процесі належить естетизації підходів до створення освітнього середовища.

Важливою ознакою гуманітаризації освіти є інтегративність як формування цілісного уявлення про навколишній світ та місце людини в ньому. Принцип культурологічного холізму передбачає обов’язкову опору не лише на раціональне осягнення дійсності, але й на інтуїтивно-ірраціональне заглиблення в свою культуру.

Аксіологічний підхід до гуманітаризації сучасної освіти є найпершою ознакою успішності цього процесу. Знання без трансляції ціннісного ставлення до них є мертвими, а згодом і небезпечними. Традиційний «гносеологізм», невиправдана редукція змісту освіти до одного лише її компоненту (знань) негативно впливає на формування моральної особистості, адже знання відіграють підпорядковану роль по відношенню до інтегрованих утворень – переконань і соціальних позицій.

Авторський підхід засновника наукової школи:

Центральне місце в реалізації авторського підходу до гуманітаризації освітнього процесу відведено природі як універсальному фактору гармонізації людської особистості. У даному підході вона є і метою, і засобом культурологічно спрямованої навчально-виховної роботи із суб’єктами освітньо-виховного процесу (вихованцями ДНЗ, учнями загальноосвітніх шкіл, студентами педагогічних вищих навчальних закладів ВНЗ).

У пошуках стратегічних орієнтирів педагогічної корекції ставлення до природи визначені базові екологічні імперативи в ціннісній свідомості суб’єкта виховного процесу:

  • Природа – це життя в усіх іпостасях його вияву (фізичних і духовних); це активна, діяльна, цілісна і варіативна сила буття, яка знаходить вияв у життєтворчості; це самоцінний суб'єкт, який самостійно визначає мету і сенс власного існування;

  • Природа має виключну вітальну цінність, яка забезпечується не лише утилітарною значущістю, але й моральними та естетичними цінностями;

  • Естетична цінність природи забезпечується не лише категорією краси, але й категорією виразності, яка фіксує вияв внутрішньої сутності природних об'єктів і явищ через характерні ознаки. Основою естетичної оцінки природи є життєтворчість, що виразно сублімується в характерних ознаках її здорового і доцільного функціонування;

  • Естетична цінність природи міцно пов’язана з іншими цінностями. Зокрема, вона обумовлює гуманний морально-ціннісний підхід до проблем взаємодії з природою, що народжує відповідні моральні норми: збереження життя, сприяння його розвитку – добро; байдуже, безпідставне знищення життя – зло; найкращий важіль морального самоконтролю в момент неминучості знищення життя – совість; найкращий прояв моральності відносно природи – альтруїзм: безкорисливе співчуття, здатність до самообмеження в ім’я блага природи, відмова від володіння і привласнення абсолютного права на інше життя. Такий критеріально-ціннісний підхід виключає категорію потворного із системи оцінок природи, водночас значно розширює межі її схвалення, врешті реалізує гуманітарний підхід до розуміння суті і сенсу буття людини в природі.

Шляхи практичної реалізації означеного критеріально-ціннісного підходу презентовані в авторських виховних технологіях «Дивосвіт», «Паросток», «Росинка», які мають на меті розширити творчий діапазон сучасного вихователя і збагатити методику особистісно орієнтованого виховання дошкільників і молодших школярів. Тут набули особливого значення нетривіальні форми освоєння дітьми навколишнього світу, які спонукають їх до поважливого, по-справжньому гуманістичного заглиблення в суть природних процесів і які допомагають осягнути естетичну виразність різних форм природного буття.

Особлива увага в діяльності наукової школи приділена вивченню шляхів фахової підготовки вчителя на основі взаємозв’язку естетичної та еколого-педагогічної діяльності.

Відбувається розробка і апробація авторського міждисциплінарного курсу «Еколого-освітня естетика», створеного на основі проблемної інтеграції знань (філософії, психології, педагогіки, мистецтва, екології). Цільове призначення курсу – розвиток у майбутніх учителів будь-якого фаху здатності холістично осягнути проблему збереження природи шляхом розуміння унікальності екосистем через їхні естетичні характеристики. Серед завдань курсу: формування метазнань про природу та метанавичок її ціннісного освоєння. Переваги над диференційованим вивченням природи: поглиблена культурологічна та аксіологічна спрямованість, підсилені соціокультурні акценти, загальнофілософська основа, художня рефлексивність.

Основні ідеї гуманітаризації освітнього середовища засобами екологічної естетики творчо інтерпретують і поглиблено втілюють у наукових дослідженнях учні Г.С.Тарасенко. У період розбудови наукової школи підготовлено 14 кандидатів педагогічних наук, які плідно працюють у контексті реалізації гуманітарно-творчого підходу до освітнього процесу, зокрема: Т.М.Кривошея. Взаємозв’язок розумової і естетичної діяльності в навчально-виховному процесі школи І ступеня (2003); О.В.Грушко (Більська). Розвиток творчих здібностей молодших школярів у процесі мовленнєвої діяльності (2005); О.Л.Прушковська. Формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами художньо-творчого освоєння природи у позакласній роботі (2006); О.П.Демченко. Формування у майбутніх учителів початкових класів професійної готовності до створення виховних ситуацій (2007); Н.О.Пахальчук. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів (2008); Л.А.Присяжнюк. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації колективних форм роботи учнів сільських малочисельних шкіл (2009); Т.В.Галич. Педагогічні умови реалізації особистісно орієнтованого підходу до підлітків у системі виховної роботи класного керівника (2011); О.В.Колосова. Формування у молодших школярів основ правової культури в процесі позаурочної діяльності (2011); І.О.Кругленко. Формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи (2011); Н.М.Пташнік. Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної народознавчої роботи (2012); Г.А.Іваниця. Формування добродійності молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи (2012); Т.В.Коваль. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання музичного фольклору в навчально-виховній роботі з учнями (2015); Н.К.Мар’євич. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів (2015); І.А.Ковальчук. Виховання у студентів педагогічних університетів світоглядної культури засобами художньо-трудової діяльності (2016).

Нині триває підготовка докторського дослідження з проблем духовно-ціннісного виховання майбутнього вчителя початкових класів засобами арт-педагогіки (О.О.Деркач).

Учні професора Г.С.Тарасенко – це, як правило, шкільні вчителі з багаторічним педагогічним стажем роботи (Т.В.Галич, О.В.Грушко, Г.А.Іваниця, О.В.Колосова, Т.М.Кривошея, Л.А.Присяжнюк, О.Л.Прушковська, Н.М.Пташнік); педагогічні працівники коледжів (О.П.Демченко, Н.К.Мар’євич, І.О.Кругленко), викладачі педагогічних ВНЗ (Н.О.Пахальчук, Т.В.Коваль, І.А.Ковальчук, О.О.Деркач). Вони активно працюють в освітянських закладах України і ефективно впроваджують у практику провідні наукові ідеї школи. Науково-методичні розробки представників школи в царині гуманітаризації освітнього процесу добре знані в Україні.

Загалом у науковій школі опубліковано більше 500 наукових праць, видрукувано 5 монографій (дві з них підготовлені спільно із зарубіжними педагогами), близько 20 методичних посібників з проблем реалізації гуманітарно-творчого підходу до освітнього процесу початкової школи та ВНЗ. Наукова школа налагодила плідні міжнародні зв’язки з педагогічними закладами Європи. Вийшли друком чисельні колективні публікації з участю освітян Польщі, Білорусії, Литви, Румунії, Молдови, Киргизстану.

Започатковано проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти». Професор Г.С.Тарасенко створила і очолювала спеціалізовану вчену раду К.05.053.02 зі спеціальності 13.00.07 (теорія і методика виховання), в межах функціонування якої здійснювалась наукова атестація провідних ідей школи і виконаних на їх основі дисертаційних досліджень.

Нині професор Тарасенко Г.С. апробує ідеї наукової школи в роботі з польськими студентами. Протягом останніх п’яти років здійснює наукову підготовку магістрів у вищих педагогічних школах Польщі (Бидгощ, Торунь, Гданськ).

У перспективних планах наукової школи є підготовка і видання спільно із зарубіжними науковцями колективних монографічних досліджень з проблем гуманітаризації освітнього простору як в Україні, так і в країнах Європи.

22 травня 2018 р. в НАПН України відбулась презентація наукових шкіл, в ході якої за вагомий внесок в розвиток наукових шкіл України отримала Диплом засновника наукової школи «Шляхи гуманітаризації початкової освіти» за підписом Президента НАПН України акад. Кременя В.Г. Відповідна стаття вміщена в Літопис сучасної науки й освіти України:

Наукова школа «Шляхи гуманітаризації початкової освіти» доктора педагогічних наук, професора Галини Тарасенко.  Літопис сучасної науки й освіти України: Наукові школи, авторські системи і концепції / Ред.колегія В.Г.Кремень, В.І.Луговий, О.М.Топузов.  К.: АльфаВіта, 2018.  С.56-57.

Методологічний семінар аспірантів і здобувачів

Методологічний семінар аспірантів і здобувачів

1.Захист Кривошеї Т.М. (опонент - акад. Бібік Н.М.)
2. Захист Л.А.Присяжнюк (опонент  - акад. Н.М.Бібік)
3. Захист Галич Т.В.
4.Захист Іваниці Г.А.
7.Захист Коваль Т.В.
8. Консультація аспірантів
Захист Ковальчук І.А.
Виступ Ольги Калініної
З Калініною О.
З докторанткою Деркач О.А. на конференції в Торуні (Польща)
З Іваницею Г.А., Галич Т.В., Пташнік Н.М.
Літо 2018
Присяжнюк Лариса Андріївна
Прушковська Олена Леонідівна

Л.А. Присяжнюк

О.Л. Прушковська

З Пташнік Н.М..jpg

З Пташнік Н.М.

5.Захист Колосової О.В..jpg

Захист Колосової О.В.

Захист Мар'євич Наталії Костянтинівни
з Присяжнюк Л.А., Деркач О.О..jpg

З Присяжнюк Л.А., Деркач О.О.

6. Захист Кругленко І.О..jpg

Захист Кругленко І.О.

Мар'євич Н.К..JPG

Захист Мар'євич Н.К.

bottom of page