Збережемо планету

Наш спільний обов’язок – врятувати планету.

Рятуємо не закликами, не лозунгами, а конкретними справами. Робити це належить швидко, чесно і ефективно. До того, як помре природа (Ж. Дорст).

Кожний повинен включити рефлексію: що зробив (зробила) я особисто для врятування планети?

Навіть невелика трудова акція в ім’я збереження природи є значним внеском у порятунок Землі:

хліборобська нива колоситься від нашої любові і віддячує нам сторицею;
кожне посаджене дерево чи квітка є кроком назустріч гармонії з природою;
милосердна увага до «братів менших» врятує біорізноманіття планети, і ми ніколи не залишимось самотніми на сірій і безголосій землі.

Але яка ж роль відведена педагогічній справі у порятунку природи?

Вона є незамінним і надзвичайно дієвим механізмом виховання любові до довкілля. Саме педагог здатний витонченою педагогічною інструментовкою вплинути на мотиви поведінки дітей у природі, сформувати гуманні ціннісні орієнтири ставлення до неї, показати приклад «осердеченої» взаємодії з навколишнім світом.

Тому педагогам варто повсякчасно турбуватися про нарощення аксіологічної (ціннісної) та технологічної культури власної професійної діяльності. Освоєння нових, екологічно цінних ідей та концепцій, сучасних освітніх технологій, практичних способів допомоги природі – це необхідний складник педагогічної праці в ім’я збереження планети.