Послідовники-практики
ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
ЕСТЕТИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
У ПРАКТИКУ РОБОТИ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ ВІННИЧЧИНИ
Суть авторської технології розкрита в численних посібниках, які адресовані педагогам-практикам і є у вільному доступі. Вони представлені у методичних кабінетах загальноосвітніх шкіл, дошкільних закладів, у бібліотеках міста й області, а також електронні версії є у репозитаріях і творчих спільнотах освітніх закладів Вінниччини.
Дригант Валентина Іванівна
Загальноосвітні школи міста й області творчо впроваджують технологію естетико-екологічного виховання учнів у практику освітньої роботи в контексті ідей сталого розвитку. Так, екологічно плідним та естетично наповненим є педагогічний досвід Глибочанського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Тростянецької селищної ради Вінницької області. Багаторічна співпраця з директором школи – Дригант Валентиною Іванівною (магістр освіти, 25 років педагогічного стажу) дозволила побудувати спільні стратегії естетико-екологічного виховання учнів. Сільська школа стала справжнім осередком трансформації навчального закладу в школу
сталого розвитку. У цій школі все життя – і освітній процес, і управлінська діяльність – підпорядковані втіленню стратегій сталого розвитку. Аналізуючи зміст, методи і форми еколого-виховної роботи з учнями школи, слід підкреслити яскраво виражений компетентністний підхід до формування екологічної свідомості школярів з виходом в екологічно цінні поведінкові програми. Учні Глибочанського ЗЗСО майстерно втілюють свої естетико-екологічні позиції в екологічних листівках, плакатах, буклетах, беруть активну участь в екологічних акціях з метою допомоги рослинному світу та мешканцям природи у важкі для них періоди життя і розвитку.
Великого схвалення заслуговує управлінська діяльність адміністрації школи, яка є зразком впровадження ідей сталого розвитку в освітню практику та життя сільської громади. У 16-му обласному конкурсі проєктів розвитку територіальних громад школа отримала перемогу, вигравши грант на побудову сонячної електростанції ("Енергія сонця – шлях у майбутнє Глибочанської школи"). Знаменно, що обґрунтування доцільності використання альтернативних джерел енергії директор спиралась на чіткі розрахунки, виконані в контексті сучасних підходів до енергозбереження. Адміністрація школи вказала на те, що для функціонування комп’ютерної техніки потрібна електроенергія: 20 кВт / год в день (440 кВт/год в місяць). Для освітлення навчальних кабінетів та класних кімнат витрачається 1760 кВт/год за місяць. Невід’ємною частиною освітнього процесу також є збалансоване повноцінне харчування учнів, на яке ідуть витрати електроенергії 800 кВт/год в місяць. Сонячна станція, відповідно до проєкту, мала забезпечити електроенергією організацію освітнього процесу за рахунок взаємозаліку виробленої та спожитої електроенергії.
Так і сталося. З травня 2022 року в с. Глибочок запрацювала шкільна сонячна електростанція, яка виробляє електроенергію цілорічно, навіть у зимовий період та похмуру погоду, проте її потужність є максимальною влітку за умови прямого попадання сонячних променів. Розвиток альтернативної енергетики дозволяє педагогам та учням не тільки зберегти навколишнє середовище, але й забезпечує безперервне постачання електроенергії та економить кошти бюджету, а сонячна електростанція стала однією із складових вирішення зрослих проблем енергозбереження та енергозабезпечення Глибочанської школи І-ІІ ступенів. Збільшення кількості сонячних модулів у майбутньому дасть можливість переходу на комбінований спосіб опалення закладу, що є сьогодні надзвичайно актуальним кроком і призведе до зменшення фінансування ЗЗСО.
Горенчук Тетяна Дмитрівна
Любити і поважати природу, берегти та примножувати її багатства натхненно вчить учнів Горенчук Тетяна Дмитрівна, вчителька біології, екології (СЗШ І-ІІІ ст. с. Вільшанки Крижопільського р-ну Вінницької області). Педагог послідовно спирається на ідеї естетико-екологічного виховання, презентовані в посібнику «Відкрийте дітям дивосвіт природи». Ознайомитись докладно з практичним досвідом вчительки можна за посиланням:
Мінова Олена Василівна
У філії І-ІІ ступенів с. Селище Літинського ліцею – опорного закладу загальної середньої освіти № 2 Літинської селищної ради Вінницького району багаторічно працює Мінова Олена Василівна (спеціаліст вищої категорії, старший учитель, педагогічний стаж – 35 років). Сьогодні Олена Василівна опікується учнями початкових класів на групах продовженого дня. Багаторічна наша співпраця з педагогом-практиком дозволила отримати переконливе підтвердження результативності включення дітей у процес практично-творчого осмислення естетики природи та необхідності її збереження.
В регламенті роботи ГПД педагог вправно організовує уроки милування природою, мандрівки та екскурсії, творчі ігри, театралізації («Хвалилися гриби», «Ходить гарбуз о городу», «Колосок»), колективні трудові справи в природі (Пташині їдальні», «Шпаківня»), конкурси, вікторини, виставки-ярмарки, мистецькі хвилинки (Таємниці Катерини Білокур, Дивовижні птахи і звірі Марії Приймаченко) та ін.
Найбільше учні полюбляють походи, екскурсії, під час яких є можливість милуватися природою, мистецтвом. Нещодавно діти відвідали Подільський зоопарк, краєзнавчий музей імені У.Кармелюка, виставку екзотичних тварин, метеликів. Особливо учні полюбляють екскурсії берегами річки Згар, а також подорож у місцевий кар’єр. Ліс та горби в селі називають Селищенські Карпати: природа дивовижна, повітря чисте, адже навколо сосновий ліс. Під час таких походів діти фіксують фотоапаратом виразні картини природи, епізоди з життя тварин.
Під керівництвом виховательки учні створили електронні фотоальбоми «Вернісаж весняних барв», «Первоцвіти», «Наші домашні улюбленці». В 2021-2022 навчальному році вперше у школі було проведено «Гарбузовий фест», у якому вихованці групи взяли активну участь. Традиційно діти виконують проєкти: «Птахи», «Звірі», «Тварини Червоної книги», «Рослини червоної книги», «Лікарські рослини», «Рослинні символи України», «Тваринні символи України» тощо. Вихованці ГПД беруть активну участь в екологічних акціях «Посади деревце» «Збережемо ялинку», «Зупинимо сміттєву повінь». Учні опікуються озелененням школи. Під час рейду-конкурсу «Зелені класи нашої школи» в класній кімнаті ГПД було нараховано 36 рослин.
Заклади дошкільної освіти
За офіційними даними методичних служб Вінниччини, технологію естетико-екологічного виховання впроваджують близько 30 закладів дошкільної освіти області, зокрема: ЗДО № 2, 10, 11, 14,15, 23, 25, 26, 27, 29, 31, 38, 43, 47, 51, 52, 57, 61, 67, 71, 73, 77 у м. Вінниці; ЗДО № 2 «Пролісок» (м. Іллінці); Слободищенський ЗДО «Сонечко» (Іллінецький район); Барський ЗДО № 2 «Сонечко»; Борівський ЗДО «Сонечко» (Чернівецький р-н) та ін.
Палагін Валентина Василівна
Технологія естетико-екологічного виховання дошкільників передбачає покрокове їх включення в різні види художньо-естетичної і практично-творчої діяльності в природи. Зокрема, крок перший – це організація ситуацій милування природою під час прогулянок, які на варто спрощувати до формального спостереження. Тут повинна бути висока культура сенсорного сприймання дітьми природи і підняття результатів такого сприймання на належний емоційно-образний рівень. Майстерно організовує хвилинки милування весняною природою вихователька Палагін Валентина Василівна, яка працює у Слободищенському ЗДО «Сонечко» Іллінецького району Вінницької області. Вихователька вчить дітей помічати найменші прояви виразності у пробудженні весняної природи і сприймати їх через коліри, запахи, звуки тощо. Це зустрічі-вітання з першими квітами весни, наприклад «Кульбабки – сонечкові квіти», це милування квітуванням дерев (наприклад, суцвіттями каштану), це подорожі до духмяних кущів весни – бузку і жасмину, це спостереження за життям весняних комах та ін.
Качан Аліна Андріївна та Стрижевська Наталія Валеріївна
Крок другий в алгоритмі авторської технології присвячено залученню дітей до переживання мистецьких образів природи. Літературні, музичні, пластичні образи природи вчать любові до природи не менше, ніж суха розповідь про типи, види, класи, розряди чи сезонні ознаки в природі. Вихователька Барського ЗДО № 2 «Сонечко» Качан Аліна Андріївна навіть в умовах пандемії зуміла підняти спілкування дітей з калиною на мистецький рівень. Надзвичайний символізм цього куща для вітчизняної культури вона розкриває дітям через красу усної народної творчості, зокрема через українські казки і легенди, народні пісні-хороводи тощо.
Вихователька Барського ЗДО № 2 «Сонечко» Стрижевська Наталія Валеріївна накопичила досвід залучення дітей раннього віку до догляду за квітами, що зростають у відкритому ґрунті, а також прилучення малюків до догляду за тваринами.
Кучер Вікторія Володимирівна
Крок третій технологічного алгоритму підпорядковано організації дитячої творчості на теми природи. У різних видах художньо-творчої діяльності діти вчаться виражати любов до навколишнього світу. Плідна методична співпраця у нас склалася з Вінницьким ЗДО № 43 «Яструбок» (директор – Кучер Вікторія Володимирівна, магістр освіти, 20 років педагогічного стажу).
Вихованці цього закладу полюбили творчі проєкти, присвячені об’єктам і явищам природи. Наприклад, дітям пропонувався проекти «Квітка мого серця», «Дерево моєї душі», у яких вони повинні були виразити лицарську любов до рослини, підкресливши і увиразнивши її естетичні ознаки. Діти виконували малюнки, аплікації, колажі, ниткографії, підбирали до них поезії і музику, врешті усвідомлено захищали свої проєкти.
Заключним етапом алгоритму закономірно є організація добротворення в природі, тобто організація дитячої допомоги її об’єктам і мешканцям. Наприклад, вихованці Вінницького ЗДО № 43 «Яструбок» у весняний період залучаються до трудових справ, зокрема до висаджування дерев («Дерево нашої групи»).
Притула Клавдія Петрівна
Окрема вдячність педагогам з Іллінецького ЗДО № 2 «Пролісок», з якими налагоджені багаторічні зв’язки і які послідовно впроваджують у практику ідеї естетико-екологічного виховання. Зокрема, вихователька Притула Клавдія Петрівна організувала чудовий «Театр природи», в якому діти творчо перевтілюються в об’єкти природи.
Цікаві казки-феєрії пише і режисерує сама вихователька, а батьківська громада допомагає з виготовленням чудових костюмів і декорацій. За результатами вивчення позитивного педагогічного досвіду Притули К.П. була підготовлена і опублікована наукова стаття в республіканському часописі «Дошкільне виховання» (№ 12 за 2016 рік). За останні роки вийшли й інші статті у цьому часописі, де представлено обласний досвід щодо впровадження ідей естетико-екологічного виховання.
Задніпровська Лариса Петрівна і Бєляєва Роза-Єлизавета Андріївна
Яскравими зірочками на теренах впровадження ідей естетико-екологічного виховання стали Задніпровська Лариса Петрівна, музичний керівник ЗДО № 23 м. Вінниці і Бєляєва Роза-Єлизавета Андріївна, вихователька цього ж освітнього закладу.
Досвід роботи цих талановитих педагогів наповнений чудовими авторськими розробками, які допомагають дошкільникам пізнати й полюбити природу. Зокрема, педагоги самостійно створюють тексти, покладають їх на власну музику, навіть створюють власні цифрові контенти для роботи з дітьми. Так, широкого визнання набула авторська музично-інструментальна казка «Мрія Морського Коника». Ця робота відома навіть за межами України, оскільки посіла 2-ге місце в Міжнародному конкурсі мистецтв "Вільні та незалежні" (Прага, Чехія). Її можна переглянути за посиланням https://youtu.be/17i6qXhxueU.
Автори назвали таку діяльність дітей казковим музикуванням. Адже казку можна озвучити за допомогою музичних інструментів, а також можна її розіграти за ролями чи просто подивитися відео, вслухаючись у таємничі звуки моря. За задумом авторів, казкове музикування органічно вводить дітей у світ природи, музики і казки. Діти мають змогу слухати, дивитися, імпровізувати, створювати музичні настрої, зокрема дивовижні морські звуки. Діти захоплено супроводжують персонажів акомпанементом шумових та ударних музичних інструментів. За кожним персонажем автори відповідно закріпили один музичний інструмент, який найбільш вдало передає характерні особливості героя, звуки навколишнього світу та природи океану. Казкове музикування таким чином реально наближує дітей до осягнення естетики морського дна і вчить цінувати будь-яку форму життя в природі.
Кожного року число послідовників ідей естетико-екологічного виховання поступово зростає.
Сподіваємось на налагодження нових методичних зв’язків з освітніми закладами Вінниччини і України.