top of page
Пошук

ВЕЧІРКА З ПЛЮШЕВИМ ДРУГОМ (для дітей старшого дошкільного віку)

2 години тому
Читати 5 хв

16 листопада традиційно проводиться День «Влаштуй вечірку зі своїм плюшевим другом».  

Історія свята.

Увага до плюшевого ведмедика почалася з президента США Теодора («Тедді») Рузвельта. 16 листопада 1902 року газета The Washington Post опублікувала карикатуру: Рузвельт відмовився застрелити ведмедя під час полювання. Цей випадок надихнув на створення першої іграшки‑ведмедика, яку назвали на честь президента «Тедді». Відтоді плюшевий ведмідь став символом дитинства, затишку й дружби.

Чому цей день важливий для дітей?

Плюшеві ведмедики – не просто іграшки. Вони супроводжують дітей у радощах і страхах, стають «друзями», які завжди поруч. А дорослі часто зберігають своїх ведмедиків як теплий спогад про дитинство.

Тож свято «Влаштуй вечірку зі своїм плюшевим другом» – це не лише гра. Це спосіб подарувати дітям відчуття єдності, а дорослим – нагадування про те, що навіть маленькі речі можуть мати велику історію.

 

СЦЕНАРІЙ СВЯТА «ТЕПЛІ ОБІЙМИ: ВЕЧІРКА З ПЛЮШЕВИМ ДРУГОМ» 

Попередня підготовка

· Дрес-код: діти приходять у зручному одязі (можна обрати «піжамний» або «домашній» стиль) та приносять  з дому свою улюблену плюшеву іграшку, найкраще ведмедика.

· Реквізит: кошик зі стрічками чи бейджиками для іграшок, клубок м’яких ниток, картки з емоціями, чарівна скринька (або великий подарунковий пакет), іграшковий посуд для чаювання, легке частування (печиво, фрукти або теплий чай/какао), заздалегідь підготовлені паперові «сердечка» чи медалі).   старенький плюшевий ведмедик   із «проблемами» (ледь пришитий або зав’язаний стрічкою ґудзик замість ока, розв’язаний бантик, забинтована лапка або маленька латочка-сердечко на шпильці/липучці; білі халатики або шапочки лікарів, іграшковий фонендоскоп, бинт, кольорові пластирі, м’яка щіточка для розчісування хутра, безпечні пластмасові ножиці та «чарівна» нитка з тупою пластиковою голкою тощо).

Хід заходу

1. Привітання та знайомство «Коло тепла»

Діти сидять на килимі у великому колі, тримаючи своїх плюшевих друзів.

Ведучий (вихователь): Добрий день, любі хлопчики й дівчатка! Сьогодні у нас незвичайний, дуже теплий і лагідний день – Свято плюшевого друга. Подивіться, скільки чудових гостей завітало до нашої групи! У кожного з вас є особливий друг, який уміє мовчки вислухати, зігріти вночі та розвеселити, коли сумно. Давайте познайомимо наших друзів одне з одним!

Гра-знайомство «Чарівний клубочок»: Вихователь тримає клубок м’яких ниток, називає ім’я своєї іграшки та одну її добру рису (наприклад: «Це ведмедик Топтижко, він дуже терплячий і любить слухати казки»), залишає край нитки у себе і передає клубок дитині. Діти по черзі представляють своїх улюбленців, утворюючи спільну «павутинку дружби». Наприкінці всі разом легенько піднімають та опускають ниточки, відчуваючи, як вони об’єднані

2. Руханка «Весела зарядка для пухнастих лапок»

Ведучий: Наші плюшеві друзі довго сиділи на поличках чи в ліжечках, їм точно хочеться розім’ятися! Покажемо їм, як ми вміємо веселитися? Під веселу дитячу мелодію діти виконують рухи разом зі своїми іграшками:

o    піднімають іграшку вгору («тягнемося до сонечка»);

o    кружляють у повільному танку;

o    підкидають іграшку невисоко та обережно ловлять;

o    ховають іграшку за спину, а потім весело показують («ку-ку!»);

o    міцно-міцно обіймають свого друга.

3. Інтерактивна гра «Школа доброти та турботи»

Ведучий:

ви вже майже школярі, дорослі й відповідальні. А справжній друг завжди знає, як підтримати іншого. Давайте пограємо в гру і перевіримо, чи вміємо ми розуміти настрій наших іграшок.

Вправа «Вгадай настрій ведмедика і допоможи йому»:

Вихователь дістає картки або називає ситуації, а діти показують, як би вони втішили свого плюшевого друга:

o «Ваш друг злякався темряви або грому» (діти заколисують іграшку, шепочуть лагідні слова).

o «Ваш друг засумував, бо надворі дощ» (діти лоскочуть іграшку, бажаючи її розсмішити).

o «Ваш друг вдарив лапку» (діти дмухають на лапку, гладять її).

o  «Ваш друг дуже зрадів зустрічі з вами» (діти обнімають ведмедика,підстрибують разом з іграшкою та плескають у долоні).

4. Сюжетно-рольова гра «Лікарня добрих справ»

Зав’язка (сюрпризний момент):

Лунає тихий стукіт у двері або вихователь дістає із затишного куточка велику коробку, з якої чути тихе зітхання.

Ведучий:  Ой, діти, чуєте? Хтось тихо-тихо плаче. Погляньте, хто тут сидить! Це старенький ведмедик Мишко. Він трохи потертий, у нього розв’язався бантик, болить лапка і відірвався ґудзичок. Хтось хотів викинути його, бо він уже не новий… Але хіба

справжніх друзів викидають, коли вони старіють або хворіють?(Діти відповідають: «Ні! Їх треба лікувати, полагодити!»).

Ведучий: Правильно! Кожна іграшка пам’ятає наші обійми. Сьогодні на нашій вечірці відкривається особлива «Лікарня добрих справ». Допоможемо Мишкові знову відчути себе потрібним і здоровим.

Розподіл ролей та ігрові дії: вихователь пропонує дітям по черзі стати помічниками в лікарні (можна одягнути шапочки лікарів):

  • Лікар-терапевт: слухає сердечко ведмедика фонендоскопом. (вихователь коментує: «Сердечко б’ється тихо, бо йому бракувало лагідних слів! Давайте всі разом скажемо йому щось добре»).

  • 2 латочки у формі сердечка «зашиваємо» поранене місце на животику чи лапці ведмедика.

  • Медсестра/Медбрат: акуратно накладає бинт на хвору лапку та клеїть яскравий дитячий пластир.

  • Стиліст-рятівник: розчісує м’якою щіточкою скуйовджене хутро ведмедика та зав’язує йому новий гарний бантик.

Підсумок гри:

Ведучий: Подивіться, як засяяли очі у нашого Мишка! Він більше не сумує, бо зрозумів: його люблять таким, який він є. А тепер перевірте своїх плюшевих друзів – чи не потребує хтось із них обіймів, лагідного слова або маленького ремонту?

Після свята залишаємо  ведмедика Мишка жити в нашій  групі в «Куточку доброти».   Він буде нагадувати нам, як саме ми його врятували, а ми будемо  набагато дбайливіше ставитися до всіх іграшок у садочку та вдома.

5. Творча майстерня «Оберіг для друга» або «Спільний портрет»

На вибір вихователя – один із двох варіантів:

· Варіант А (дефіле та створення аксесуара): діти обирають яскраву стрічку або паперовий медальйон-сердечко. Вихователь допомагає зав’язати стрічку іграшці як краватку чи бантик. Після цього влаштовується коротке «Плюшеве дефіле» під оплески всіх дітей.

· Варіант Б (колективна творчість): на великому аркуші ватману намальовано велике серце або затишний будиночок. Діти саджають ведмедиків  поруч, а всередині малюнка залишають відбитки своїх долоньок.  

6. Ігрова пауза «Чарівна торбинка»  

Ведучий: у мене є чарівна торбинка, у якій заховалися предмети, що дуже потрібні для догляду за друзями та для гарного настрою.

Діти по черзі із заплющеними очима дістають предмет із торбинки, вгадують його на дотик і пояснюють, як ним можна потішити іграшку (наприклад: гребінець – причесати, маленька книжечка – почитати казку, хустинка – витерти носик, брязкальце – погратися, подушечка – вкласти спати).

6. Затишне чаювання та «Коло вдячності»  

Діти розсаджують ведмедиків за спільний стіл або на килимку навколо імпровізованої скатертини.

Ведучий:

Яка ж вечірка без частування? Наші плюшеві гості сьогодні дуже старалися: танцювали, гралися, вчилися новому. Давайте пригостимо їх уявним чаєм, а самі поласуємо справжнім смаколиком.

Поки діти частуються, вихователь запускає «Хвилю ніжності»:

Кожна дитина шепоче на вушко своїй іграшці «Дякую тобі за те, що ти є» та міцно її обіймає.

Ведучий (фінальні слова):

Пам’ятайте, діти: навіть коли ви підете до школи, у вашому серці завжди залишиться місце для іграшок, які вчать нас  доброти, лагідності та вміння дружити. Нехай ваші плюшеві друзі завжди оберігають ваші сни!

 

У ході свята можна використати дитячі пісні про плюшевого ведмедика, скориставшись ресурсом:  https://www.youtube.com/watch?v=JUgvniIfu_E

 

Корисні поради вихователям для проведення свята:

1.Запасна іграшка: обов’язково підготувати  2–3 чисті м’які іграшки на випадок, якщо хтось із дітей забуде принести свою з дому, щоб ніхто не почувався обділеним.

2.Музичний супровід: для руханки підійдуть жваві інструментальні мелодії, а для гри з клубочком і фіналу – спокійна музика (наприклад, мелодії з музичної скриньки або звуки природи).

3.Фотозона: зробити  наприкінці спільне фото, де діти тримають іграшки біля обличчя або обіймають їх.

 

В описі історії свята використано сайт: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&event=203704

 

 

 
 
bottom of page