НЕСТЕРОВИЧ БОГДАН ІВАНОВИЧ – УКЛІН НАВЗДОГІН ЙОГО ДУШІ (1945-2025)

40 днів тому пішов у засвіти освітянин, який все життя віддав музично-освітній роботі. Народився відразу після другої світової війни. Жили тяжко. Тому з 14 років пішов працювати і ніколи в подальшому житті не уявляв себе без роботи. За це і боровся до кінця. Не за гроші, не за дешеву славу, а за чесну освітянську роботу.

Богдан Іванович – кандидат педагогічних наук, працював доцентом кафедри мистецтвознавства, інструментальної підготовки та хореографії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Музично-освітній роботі присвятив більше 40 років.

Все було не випадково. Змалечку полюбив баян і самотужки (ще дитиною) навчався грати на ньому. Потім отримав міцну фахову підготовку і набув великий практичний досвід роботи в освітніх закладах України. Закінчив Чернівецьке музично-педагогічне училище (клас баяна К.В. Унгуряна); музично-педагогічний факультет Вінницького педагогічного інституту ім. М.Островського (клас баяна В.Ф. Поліщука). Його добре пам’ятають  однокурсники як зразкового старосту  академічної групи.

Працював учителем музики в загальноосвітніх школах мм. Чернівців та Вінниці. Більше 20 років працював викладачем по класу баяна Немирівського, потім Вінницького педагогічного училища. За результатами атестації отримав вищу кваліфікаційну категорію “викладач-методист”. Був головою профспілки педагогічного училища і завжди дбав про людей, захищав інтереси працівників, про що в училищі (тепер коледжі)  пам’ятають і досі.

З 2000 року перейшов працювати на музично-педагогічний факультет Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

2009 року захистив кандидатську дисертацію “Підготовка майбутніх учителів початкових класів до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами” (науковий керівник – доктор педагогічних наук, проф. Брилін Б. А.). Автор близько 150 наукових праць  (серед них – численні статті у фахових виданнях України і зарубіжжя; програми, навчальні  посібники з грифом МОН України).  Автор обробок  народних  пісень у перекладі для баяна. Неодноразово нагороджений почесними грамотами МОН України та освітніх закладів.

Науково-методична творчість Б.І. Нестеровича розгорталася в плідній співпраці з доцентами Березою А.В. та Лебедєвим В.К. Протягом 2007–2017 рр. авторським колективом було підготовлено і видано більше десяти навчальних та навчально-методичних посібників для викладачів та студентів музичних спеціальностей. Це такі посібники, як: «Вивчення поліфонічних творів у класі баяна» (2007), «Твори українських композиторів у класі акордеонно-баянного виконавства: в 3-х т.» (2008-2009); «Виконавська підготовка баяніста − майбутнього вчителя музики» (2012); «Твори великої форми в класі акордеонно-баянного виконавства: в 3-х т.» (2013-2016). «Інструментальна підготовка студента-баяніста: контекст формування виконавсько-педагогічних навичок майбутнього вчителя музичного мистецтва» (2017) тощо. 

Вагома частка посібників присвячена важливому аспекту професійної підготовки вчителя музики – формуванню навичок продуктивної самостійної роботи з музичним інструментом. Чільна увага приділена формуванню професійно-мотиваційної сфери студента мистецьких спеціальностей у контексті осмислення соціальної значущості обраної професії.

Належне місце посідають у посібниках шляхи формування компетентнісних уявлень студентів про виховне та прикладне значення музики в житті людини. Детально розкриті методичні аспекти формування художньо-виконавської техніки баяніста із включенням методичних зразків та  ілюстративного матеріалу. Утім домінантним в авторській методичній пропозиції стало формування слухо-рухових зв’язків виконавця (баяніста).

Окрема увага приділена Нестеровичем Б.І. науково-методичним особливостям розгортання позакласної музично-виховної роботи в школі першого ступеня. На ґрунті значного практичного досвіду підготовлено методичний посібник «Організація музично-виховної роботи з молодшими школярами в контексті компетентнісного підходу до педагогічної практики майбутніх учителів початкових класів» (2008), а також 2 видання навчального посібника з грифом МОН України «Педагогічні основи позакласної музично-виховної роботи в школі» (2010, 2015).

Наукові доробки Нестеровича Б.І. збагачують вітчизняну методичну школу організації індивідуальних занять з музичного інструмента, сприяють збагаченню репертуару студента-баяніста, поліпшують методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів до виховної роботи зі школярами (особливо на матеріалах українського музичного мистецтва). Всі книги є добре відомими серед спеціалістів музично-педагогічного профілю науково-методичними виданнями  і широко представлені в бібліотеках  України.

А ще він був чудовою Людиною – принциповою, чесною, сміливою. Про все мав свою думку і не боявся її висловити. Багато уваги приділяв індивідуальній роботі зі студентами і користувався заслуженою повагою серед них.

Всі, хто знав Богдана Івановича, поціновували не тільки його професійні якості, але й надзвичайну людяність і добропорядність. Від умів любити людей.  Численні друзі і з Вінниці, і з різних куточків планети до останнього його подиху були на телефонному зв’язку з ним. 50 років подружнього життя стали світлою рапсодією ніжності і взаєморозуміння.

Без нього світ значно спорожнів… Але світ саме таких людей – справжніх патріотів своєї професії,  ніколи не забуває (хто і як би не намагався стерти чиєсь ім’я з історії). У цьому й полягає мудрість буття. Це і є переконливим доказом СПРАВЕДЛИВОСТІ як суспільної цінності.

Хочеться провести Богдана Івановича у Вічність словами  Ліни Костенко:

І як тепер тебе забути?

Душа до краю добрела.

Такої дивної отрути

я ще ніколи не пила.

Такої чистої печалі,

такої спраглої жаги,

такого зойку у мовчанні,

такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші,

такого безміру в добі!..

Це, може, навіть і не вірші,

а квіти, кинуті тобі.